Уроки російської
Глава російської делегації з перемовин в Астані Олександр Лаврентьєв повідомив у своєму інтерв’ю агентству «РИА Новости», що Москва передала представникам збройної опозиції проект нової конституції Сирії. На фотографії, яка на сайті агентства ілюструє цю інформацію, зображено декількох бородатих чоловіків із похмурими обличчями. Вираз обличчя Мухаммеда Аллуша, одного з керівників збройного угруповання Джейшаль-Іслам, красномовно свідчить про те, що саме він хотів би в даний момент зробити з Олександром Лаврентьєвим і з його незрозумілим папірцем.
Як пояснив Лаврентьєв, проект сирійської конституції був підготовлений «російськими фахівцями». Імена фахівців і зміст проекту Лаврентьєв не уточнив. Володимир Соловйов у передачі «Вечер» від 25.01.2017 оголосив, що основи майбутнього світопорядку закладаються в даний час у Сирії. Мабуть, він мав на увазі, що тепер безіменні «російські фахівці» писатимуть конституції для кожної країни світу окремо і для всієї планети в цілому.
Разом із тим ведучому «Вечера» було прикро, що проект сирійської конституції не пройшов публічного обговорення в Росії. «Чому ховають нову сирійську конституцію?» — з деяким обуренням у голосі вигукнув Соловйов. Експерти в студії негайно почали метикувати, що ж там може бути написано. Член Ради Федерації Ігор Морозов повідомив, що тепер у Сирії президент стане номінальною фігурою, а головним буде прем’єр. Чому це буде саме так, Морозов пояснити не зміг, а оскільки текст цього дивного документа він певно і в очі не бачив, на його слова уваги ніхто не звернув.
Сходознавець Євгеній Сатановський завжди виступає так, як ніби все, що до нього говорилося, це повна нісенітниця, а ось зараз, нарешті, пролунає голос істини. І цього разу було саме так. Спочатку він повідомив, що, виявляється, конституцію цю він дивився давно. Сатановський прямо не сказав, хто є її автором, але всім було зрозуміло, що без нього тут не обійшлося. Проте подальші слова істини, яка зазвичай являє себе світу в подобі сходознавця Сатановського, показали, що все написане в цьому проекті сирійської конституції не має ніякого значення, оскільки обговорювати її будуть років двадцять, а може, й більше, і найімовірніше — не приймуть ніколи.
Після чого в студії надовго запанував експерт Багдасаров, який почав з оголошення, що всі повинні визнати, що ніякої Сирії як єдиної держави не існує і що територія Сирії ніколи не відновиться як єдина держава. Мимохідь зауважив, що якщо опозицію залишити з Асадом один на один, то війська опозиції дуже швидко ввійдуть у Дамаск, а потім порадував усіх присутніх запевненням, що справжня війна в Сирії ще і не починалася.
Кулемет «Печеніг» робить 650 пострілів на хвилину. Таку ж кількість слів за одиницю часу виголошує і експерт Багдасаров. При цьому закінчення кожного слова зливається з початком наступного, так що зрозуміти його буває непросто. Тим паче, що кожен наступний вислів експерта Багдасарова неодмінно суперечить його попереднім словам. Ось щойно експерт Багдасаров закликав посилити військову присутність Росії в Сирії і неодмінно «зачищати» в цій країні будь-яку збройну опозицію. І тут же, без переходу, робить заяву, яка, якби її випадково почули громадяни України, була б зустрінута ними з великим розумінням. «Не треба вторгатися на територію чужої держави!» — заявив експерт Багдасаров. Експертові Багдасарову дуже не подобається Туреччина, і він би хотів заборонити їй брати участь у сирійській війні. Якби він поширив свою заборону на вторгнення Росії на територію України та Сирії, йому б ціни не було. Але це вже була б інша людина.
У своїх останніх передачах Володимир Соловйов усе частіше виявляє занепокоєння про долі всесвіту, про сенс світової історії. Його наполегливі пошуки національної ідеї Росії створюють враження, що в країні вже все є, і не вистачає лише її, жаданої національної ідеї. Приходить середньостатистичний росіянин додому після роботи, сідає за стіл, осягає внутрішнім поглядом усе своє життя і думає: «Добре ж живемо! Немає значення, що на зарплату вже нічого практично не купиш, хіба що на «Боярышник» вистачає. Зате весь світ нас боїться, он, навіть в Америці свого президента поставили. Здавалося б, чого ще? А щастя як не було, так і немає!»
Соловйов, як відомо, тонкий знавець російської душі, написав про це силу-силенну книжок, самі тільки назви чого варті: «Ми росіяни! З нами Бог!», «Російська рулетка», «Євангеліє від Соловйова» та ін. Він міг би і сам дати народові російську ідею, але скромність не дозволяє. Тому покликав у співавтори ще одного «глибокого мислителя і блискучого філософа». Це Соловйов так представив Сергія Кургіняна.
Глибокий мислитель і блискучий філософ Кургінян зараз-таки оголосив, що головним продуктом Росії є вироблення сенсів. Якщо міркувати методом заперечення, то в цьому щось є. Інші країни виробляють хто автомобілі, хто взуття, хто айфони з телефонами. А ми що? Нафта? Так це не ми, а бактерії якісь мільйони років тому. Оскільки визнати, що ми нічого не виробляємо, абсолютно неможливо, то виходить, що виробляємо ми те, чого ні помацати, ні побачити, ні понюхати не можна. Тобто — сенси. І ось цього-то, як з’ясував глибокий мислитель і блискучий філософ Кургінян, від Росії всі з нетерпінням чекають. Чому в нас із виробництвом сенсів стався деякий збій, у якому місці цього конвеєра сталася поломка, мислитель і філософ не повідомив, але загальний напрямок пошуку визначив.
Якщо коротко, то суть у тому, що потрібна диктатура, оскільки «є речі, коли без диктатури не обійдешся». Ось, наприклад, Сталін. Він «зробив диво диктатури». Мабуть, ідеться про мільйони душ, занапащених під час Голодомору та загиблих в ГУЛАГу. А ось Захід без російських сенсів просто гине на очах. «Там, на Заході, щодня руйнують сім’ю! Там діти не стають дорослими!» — засмучувався мислитель Кургінян. І тут же цілком закономірно запитав: «Так хто ж це все влаштував?!» Відповідь мислителя Кургіняна була досить ухильною. Він послався на деяких колег, які говорять, що «є проект «Великий інквізитор». Хто ці колеги, а головне, хто ж цей світовий лиходій, що має кличку «Великий інквізитор», мислитель Кургінян не повідомив, напевно, час ще не прийшов. Ім’я того, хто про «Великого інквізитора» попереджав ще 138 років тому, ми всі знаємо. А ось те, що він є колегою мислителя Кургіняна, — це новина.
Соловйов, згораючи від нетерпіння, квапив мислителя Кургіняна відкрити світу, які ж сенси Росія повинна дати людству сьогодні, щоб це людство, нарешті, врятувалося. І Кургінян відкрив. Виявляється, «треба, щоб у Росії припинили говорити, що вища мета — добробут. Добробут не має бути метою. Треба пригадати, що таке щастя. Треба відчути вітри історії».
Далі мислитель Кургінян згадав російський космізм і зажадав, щоб росіяни пригадали, що вони — месіанський народ, передрік загибель світу в лещатах споживання і повідомив людству, що якщо воно хоче жити, то негайно повинно відновити у себе прагнення до сходження. В кінці передачі з рота мислителя і філософа пішла піна, і Соловйову довелося оголосити рекламу, після якої мислителя і філософа в студії вже не було.
Спостереження за російською політикою і сферою медіа доводять усе зростаючу актуальність слів, написаних Чаадаєвим у першому «Философическом письме»: «Мы жили и сейчас еще живем для того, чтобы преподать какой-то великий урок отдаленным потомкам...» Проблема в тому, що нащадки категорично відмовляються вивчати уроки.
