В пошуку людського ідеалу

Дебютний фільм кінорежисера Джейка Пелтроу «Добраніч» був створений  зусиллями кінематографістів США, Великої Британії та Німеччини. Це меланхолійна драма, що веде про кризу середнього віку, мрії у снах та про сни наяву.

2007 року стрічка мала прем’єру на найпрестижнішому американському фестивалі незалежного кіно у Санденсі.

Герой фільму, Ґері, – музикант, композитор. Та успіхи й навіть слава, здається, вже в минулому, хоча вік далеко не пенсійний – ще й, фактично, не той самий «середній», а криза вже у всьому – в роботі, в особистому житті, в самоосягненні. Лишилися сни. Сни, з якими приходить до Ґері, як антикризовий порятунок, жінка його мрії...

Зрозуміло, що подібна історія не виглядала б чимось надзвичайним, якби не одна обставина... Дійсно, і не вперше, і, вочевидь, не востаннє наснилася затурканому повсякденням чоловікові, як та фея неземна, ідеальна істота жіночої статі.

Та річ у тім, навіть фокус у тім, що жінка мрії приходить до Ґері спочатку в багатосерійних снах, тобто як видіння, а згодом – о, диво! – матеріалізується. Стає на вид реальною, аби пробудити нашого героя. Бо він, здається, вже спить на ходу, вважаючи сни повноправною і чи не кращою частиною людського життя.

Ну а пробудження, як це частенько буває, дещо не таке, як би Ґері хотілося. Але правдиве... Увесь цей психологічний стан – сповнений сум’яття, мрій та сумнівів – переконливо віддає екранові британський актор Мартин Фримен.

Це той самий лицедій – у цьому тихому фільмі й в тихій ролі, – що він гарно відомий широкому глядачеві за блискуче втіленими образами гобіта Більбо в екранній трилогії за романами Толкіна та доктора Ватсона в телесеріалі «Шерлок» від ВВС.

Взагалі ж, у фільмі «Добраніч» зібрано ціле ґроно чудових, талановитих акторів, серед яких, скажімо, Пенелопа Крус, яка переконливо виконує одразу дві ролі. А також майстер комедійного жанру Дені Девіто, котрому дається шанс утілити на екрані щось особливе, нешаблонне.

Так само, як і для Ґвінет Пелтроу, що вона грає роль Дори, згорьованої дружини невдатливого головного героя. Актриса дійсно постає у цьому фільмі не такою, як ми звикли її бачити на голлівудському екрані. Втім, про це та про інші прояви її творчості йтиметься у спеціальному сюжеті.

 «Добраніч» – нешаблонне й дотепне кіно про кохання, яке балансує поміж правдивою драмою, мелодрамою та комедією, і розгортає сюжет утечі від реальності. А також веде про постійний людський пошук ідеалу, абсолюту, в якому, як у дзеркалі, відбивалися б і наші найкращі сторони.

Гаслом фільму Джейка Пелтроу, сценарій до якого він сам і написав, є така собі філософська максима – «Мріяти значить вірити». Зрештою, мріяти значить жити. Уві сні й наяву...

Володимир ВОЙТЕНКО

Фото надано програмою «Арґумент-кіно»