Відмова від премії через сусідство з убивцею

Ведучий новин Павло Лобков у прямому ефірі російського телеканалу «Дождь» відмовився від премії у галузі неігрового кіно і телебачення «Лавр», яку отримав ще у 2000 році. Приводом для такого протесту стала інформація про те, що на цю ж нагороду номіновано оператора Сергія Пчелінцева, якого зараз судять за вбивство священика Павла Адельгейма.

«Президент журі Віталій Манський заявив сьогодні «Інтерфаксу», що не в його владі виключити Сергія Пчелінцева з цієї номінації. Але у мене є право прийняти моє рішення. Я у 2000 році отримав премію «Лавр» у цій же номінації – «Кращий за професією» – за фільм «Мавзолей». Я не вважаю себе вправі розділити одну премію з убивцею священика Павла Адельгейма, тому я відмовляюся від премії «Лавр». Статуетка буде послана рекомендованим листом», - заявив усій масовій аудиторії вечірніх новин Лобков на другий день після обнародування списку номінантів.

Ця ситуація різко поляризувала російських журналістів. Одні розділили позицію Павла Лобкова, а інші стали дослухатися до контраргументації президента Автономної некомерційної організації «Премія Лавр» Віталія Манського. Спочатку Манський ніяк не хотів погодитися із формулюванням «номінант», доводячи, що це «внутрішні списки», лише претенденти, які пройшли в другий тур голосування. «Другий тур, це не нагорода, це проходження фільму для голосування великого журі. Ось 19 листопада і подивимося як вирішить спільнота. Я особисто буду голосувати за інший фільм. Але не тому що цей оператор сидить в КПЗ», – написав на своїй сторінці у «Facebook» глоова журі. Тобто фільм «Катя» Сергія Пчелінцева таки пройшов попереднє голосування і ні в кого підозр не викликав. Дійшло навіть до того, що в інциденті почав фігурувати певний «новий співробітник, який відповідає за пресу». За словами Манського, саме він назвав списки імен шорт-листами, його поправили, але інформація пішла. Проте сам президент премії теж назвав цей список шорт-листом у своїй публікації на «Facebook», а кілька годин тому відредагував це формулювання на «список фільмів, як пройшли у другий тур».

Ще пан Віталій каже, що голосування проводилося до вбивства священика. Проте уже 6 серпня цього року правоохоронні органи затримали Пчелінцева, який не спростовував звинувачення і взагалі вів себе як психічно хворий. Тобто, якщо вірити президенту «Лавру», голосувало журі на початку серпня, чи навіть у кінці липня, а шорт-лист опублікувало аж через два місяці.

Проте навіть не ці маніпуляції Віталія Манського зачіпають найбільше. Серед російських журналістів стали з’являтися глоси тих, які розмежовують діяння Сергія Пчелінцева і його професійну кар’єру. Наприклад, колишній працівник Видавничого дому «Сім днів» Євгеній Ізмалков вважає ось як: «Лавр є в першу чергу професійною премією, а не конкурсом на хорошу людину. Думаю, не можна спекулювати на цій кримінальній справі. Я дуже сподіваюся, що за скоєне він отримає по повній програмі. Але відвертатися від його професіоналізму, як оператора, не варто». І це не єдина думка на захист Пчелінцева.

Лауреатів премії назвуть 9 грудня. Церемонія нагородження пройде у кінотеатрі «Художній». Тоді ж ми дізнаємося межу лібералізму.