Війна без зайвої героїки
Канал «1+1» розпочинає показ циклу українських фільмів сучасної доби
Вночі з 10 на 11 листопада о 00.10 на телеканалі «1+1» дивіться програму «Арґумент-кіно» та фільм режисера Єви Нейман «Будинок із башточкою».
Стрічкою кінорежисера Єви Нейман «Будинок із башточкою» у програмі започатковується показ низки українських фільмів сучасної доби, зокрема, тих, що з’явилися на світ, завдяки новочасній державній кінополітиці, котра відкрила шлях дебютантам, а також сприяла збільшенню та урізноманітненню національного кіновиробництва.
Щоправда, фільм «Будинок із башточкою», у сюжеті якого розгортається драматична історія восьмирічного хлопчика, який повертається з мамою до рідного міста з евакуації взимку 1944 року, є незалежною кінопродукцією – стрічку створено виробничою компанією «1+1 production».
На півшляху додому, на невідомому полустанку малого з ненькою знімають із поїзда, тому що мати захворює на тиф. Незабаром вона помирає. Усе, що малий запам’ятав про місце, де назавжди лишилася його мати, – це те, що на привокзальній площі стоїть старий будинок із башточкою... Дитина лишається сам на сам зі своїм горем, серед чужих людей. Але, довірившись незнайомцям, хлопчак уперто продовжує свій шлях додому.
У фільм Єви Нейман не простежується жодної воєнної героїки, навпаки – тут діють люди негероїчні, і вони, сказати б, поневіряються у поруйновому просторі свого особистого життя, шукаючи й зазвичай не знаходячи прихистку. І важко не погодитися з тими, хто, поряд з іншим, вичитує у фільмі «Будинок із башточкою» певну метафору єврейського життя у трагічному ХХ столітті. Хоча це кіно не є аж таким спеціальним, і його філософія цілком надається до універсальніших потрактувань.
Стрічка є лаконічною, чорно-білою за зображенням. Вона сповнена довгих кадрів, неспішного розвою подій. Взагалі, попри відповідну тематичність та сюжет, цей фільм доволі скупий на висловлення сильних почуттів. Навіть дещо інакше – у ньому повсякчас тримається дистанція щодо емоцій.
«Будинок із башточкою» є вже другим повнометражним фільмом Єви Нейман, яка навчалася режисерському ремеслу в німецькій кіношколі, а згодом асистувала живому класику українського кінематографа Кірі Муратовій, також пройшовши її безпосередню фільмувальну школу. По тому з’явився дебютний фільм Нейман «Біля річки», екранізація двох оповідань письменника Фрідріха Горенштейна – «Бабусі» та «Розмова».
«Будинок із башточкою» – також Горенштейнове оповідання, екранізоване Євою Нейман, та ще й автобіографічне.
Свого часу Фрідріх Горенштейн був дисидентом та еміґрував із Радянського Союзу, а його твори, закономірно, заборонили. Разом із тим, за радянського періоду свого життя він практикував як кінодраматург, і є, зокрема, автором сценаріїв до таких відомих, знакових фільмів, як «Солярис» Андрєя Тарковського та «Раба кохання» Нікіти Міхалкова. Власне, про Горенштейна-сценариста, а також екранізованого автора йтиметься у прогамі в спеціальному сюжеті.
Також варто зауважити, що фільм Єви Нейман має кілька престижних фестивальних нагрод. Передусім, це головний приз конкурсної програми «Від Сходу до Заходу» 47 Міжнародного кінофестивалю, що проводиться у чеських Карлових Варах. Також – перемога на 16 Міжнародному кінофестивалі «Темні ночі» у столиці Естонії Талліні – Ґран-прі форуму, а також нагорода за найкращу операторську роботу.
