Волинська преса: жива історія в заголовках
«Українська преса Волинської області 1939—1941, 1944—2000 рр.» — так називається монографія Ігоря Павлюка, видана наприкінці минулого року в Луцьку. Під сухою назвою криється не просто «перше комплексне дослідження української преси Волинської області радянського періоду (1939—1941, 1944—1991 рр.) та періоду становлення демократичної держави», як зазначається в анотації. Це без перебільшення — своєрідний літопис українського буття в ці часи, історія в заголовках. Оскільки досліджуючи «дзеркало часу» — друковані засоби масової інформації конкретного регіону України, науковець (і водночас — поет) Ігор Павлюк не обмежився скрупульозним викладенням фактів (загальна кількість, типологія видань, наклади тощо). «Родзинка» монографії — рубрики та заголовки видань, про які йдеться. Адже саме вони, концентруючи в собі все, про що писала преса, найліпшим чином характеризують свій час, все те, чим жила країна.
Взяти, наприклад, пресу радянського періоду. Деякі заголовки з окремо взятого числа «Радянської Волині» за 1946 р. говорять самі за себе: «Нові радянські машини», «Могутня Сталінська артилерія», «Піклуються про людей», «На допомогу слухачам політшкіл: «Як жили робітники і селяни в царській Росії» тощо. Трошки цікавіші заголовки радянських газет 1960—1970 х р.р.,особливо в молодіжній пресі (хоча й тут без «офіційщини» не обходиться). Ось приклади з «Молодого ленінця»: «Святиня студентства» («Рубрика «На пораду до Ілліча») «Пам’яті відважного чекіста», «Скільки вас, білі ведмеді?» (рубрика «Природа і ми»), «Дідові дипломи» («Заочне відділення історико- філософського факультету Чуваського університету імені І. М. Ульянова журналіст і перекладач Н.А. Андрєєв закінчив у минулому році в віці сімдесяти семи років)». Не менш промовисті й рубрики газети у 1960—1970-хх: «Їх демократію» «врівноважує» рубрика «Серйозно- курйозно», «Куточок філателіста» — «Люди, будьте пильні!», а «Пульс комсомольського життя» — розділ «Тільки для дівчат».
Але найцікавіше знайомитися з наповненням інформаційно-аналітичних часописів Волині 1990-х років. Як зазначає Ігор Павлюк, «так чи інакше — це часописи з характерними рисами, духом 1990-х рр.: трохи відкриті, трохи бульварні, трохи патріотичні, трохи розгублені, бідні, вітряні. Старанні учні часу, вони не можуть бути іншими ніж він, час, хоча іноді ведуть його за собою». «Екстрасенсорні хвилі», нальоти «літаючих тарілок», відкриття теми «про це» — всі ці «хвороби зростання» волинські ЗМІ переживали разом з пострадянською пресою загалом. Стиль порівняно з радянським часом також помітно змінився. Ось, наприклад, заголовки з одного з чисел тижневика «Вісник» за 1998 рік: «Нелегали ледве не загинули в тайнику», «Заробітчанство на українських дорогах», «Гадина: батько просив для дочки смертної кари», «В Україні — 14 тисяч дітей-алкоголіків», «Митниця і навколо неї (у сервісної зони свої закони)», — «Обвели навколо пальця, або Розповідь про те, як волиняни їздили в Москву на заробітки», «Брати вила чи що? (Як ми з братом намагалися господарювати)», з рубрики «Сенсаційний вінегрет» — «Літаючі тарілки» полюбили волинські поля», «Барабашка з дев’ятого поверху» тощо.
Можливо, газетні заголовки — не найкращий метод вивчати власну історію (адже багато що, наприклад, в ті ж радянські часи, залишалося поза увагою ЗМІ), але в будь-якому випадку це один з найкращих засобів відчути дух того чи іншого періоду нашого минулого. І це ще раз підтверджує помилковість тези, що «газети живуть лише один день». Насправді, набагато більше...
