Врятувати Олега Сенцова

Олег Сенцов — надзвичайно талановитий український режисер-самоук. Він кримчанин, має вищу економічну освіту й не навчався у жодному спеціальному кінематографічному закладі. Але вже першим своїм повнометражним фільмом, що має назву «Гамер», і якого зняв за копійчаний як для кінематографа кошт, стрімко увірвався до європейського кінематографічного світу.

Олега Сенцова немає поряд з нами. Він у неволі. Його, кримчанина, та ще кількох українців, 11 травня заарештувала російська Федеральна служба безпеки в Сімферополі. Інкримінують абсолютно абсурдні як для Олега речі — підготування терористичних актів на півострові.

Затримання, арешт, етапування до Москви, слідчий ізолятор — сумнозвісна в’язниця Лєфортово. Та сама тюрма, яку під час сталінського «великого терору» використовував НКВД як місце тортур під час проведення допитів. Та сама тюрма, що згодом була слідчим ізолятором КДБ, і в ній утримували багатьох відомих радянських дисидентів.

Російська державна тиранія пішла на новітнє коло. Вочевидь, готуються нові показові процеси. Серед них — кінематографічний. Насправді ж, це помста українському громадянину за його патріотичну позицію. За три зимові місяці, проведені в борні на київському Майдані. За спробу організувати Автомайдан у Сімферополі. Зрештою, це підлий акт залякування свідомих українських громадян у Криму.

Українська кіноспільнота одразу ж після затримання Олега Сенцова забила у дзвони, провівши низку маніфестацій-протестів проти арешту свого колеги. З такою ж відозвою виступила Європейська кіноакадемія. Протести пролунали на весь світ під час Канського фестивалю. Також — із боку російських кінематографістів. Між іншим, «Гамер» Сенцова свого часу отримав Спеціальний приз кінознавців та кінокритиків Росії на міжнародному фестивалі у Ханти-Мансійську.

Правдивий режисер — це завжди особистість, а не просто особа певного фаху. Він є деміургом, творцем, кінематографічним богом, що несе із собою та дарує людям свій особливий світ. Олег Сенцов — саме з таких. І природно, що своїми кіновчителями він вважає Тарковського, Антоніоні, Брессона, Бергмана, Гєрмана...

Про «Гамера». Передусім — про назву: це сленгове слово — ближче до англійського звучання, звісно, «геймер», себто гравець. Адже тема у фільмі — це драматична історія дорослішання підлітка, що захоплюється кіберспортом, виступає на міжнародних змаганнях, долає життєві та інші труднощі й перемагає. Але отримує, як буває, свою мелодію із мідних труб слави...

«Гамер», що промандрував тридцятьма міжнародними кінофорумами, був учасником найпрестижнішого у світі Роттердамського фестивалю арт-кіно, отримав також Приз міжнародної кінопреси на Одеському міжнародному кінофесті, можна сприймати і трактувати по-різному — і як спортивну драму, і як фільм про субкультуру тих самих геймерів. Але, звісно, кіно у своїх мистецьких проявах (а фільм Сенцова, безумовно, з таких) — воно передусім про людину, про її душу, про те, що, сказати б, водить людиною зовнішнім та її внутрішнім світом.

І також, як було слушно зауважено одним із критиків, ця стрічка — про феномен втраченого у віртуальному світі покоління. А головний герой на ймення Кос — ніби «збірний образ тисяч українських підлітків, які проводять свій час у напівтемних приміщеннях комп’ютерних клубів».

Це кіно ніби про новий вид людини — homo ludens — «людини, що грає». І в цьому її вичерпна суть. І в цьому її щастя, драма і трагедія. Що лишається для героя після гри? І чи не залишається він сам поза іншою — великою — грою? Дидактичні відповіді ніби самі напрошуються, але ви не поспішайте — подивіться «Гамера».

Перед нами постає кінематографічно й психологічно витончена стрічка з непідробною грою-існуванням у кадрі непрофесійних акторів. Створена в так званій документальній манері, картина абсолютно переконує своє подієвою автентичністю. Кіно це створене мінімалістичними засобами, а впливає на чутливого глядача максималістично. Аж до цілком несподіваного фіналу. І надовго лишається з тобою...

«Аргумент-Кіно»: Врятувати Олега Сенцова! Українська кіноспільнота докладає до цього всіх можливих зусиль. Бо ми впевнені — правда на нашому боці. А в майбутньому — талановиті й популярні серед українців фільми. Серед яких, не сумніваємося, — й нові стрічки нашого Олега Сенцова, про якого у програмі скажуть своє слово друзі й колеги кінематографісти, зокрема, кінооператори Євгенія Врадій та Ярослав Пілунський, звукорежисер Артем Мостовий, голова Національної спілки кінематографістів Сергій Тримбач...