Як університетські бібліотеки США намагаються наздогнати час

Бібліотека — гордість та індикатор статусу університетів Америки. Перше, що береться до уваги, коли складають рейтинги найпрестижніших вишів, — це якість освіти, показники середньостатистичного студента та бібліотечні ресурси. Утім, є ще дещо, що не має нічого спільного з престижем, а радше з роллю в суспільстві, а саме — доступність бібліотечних ресурсів. Коли радянські науковці приїздили в Сполучені Штати, найперше, з чого вони дивувалися, були навіть не величезні архіви рідкісних матеріалів, а вільний доступ до них. «Це — демократія», — робили висновок вони. Сьогодні ж, коли доступ до інформації настільки спростився, що «пошукай в Інтернеті» або просто «загугли», стали відповіддю на всі запитання, бібліотеки, здавалося б, відходять на другий план. Чи це справді так? Про місію та виклики, які постають перед університетськими бібліотеками, газета «День» розмовляла з представниками американських університетів, чиї бібліотечні фонди — серед найбільших та найдорожчих в країні : Єльський, Колумбійський університети та Іллінойський університет в Урбана-Шампейн.

«Величезна кількість доступної інформації в Інтернеті вводить людей в оману, що тепер в мережі можна знайти все», — говорить Сюзан ГІББОНС, представник бібліотеки Єльського університету. — Така ілюзія становить виклик для університетських бібліотек». У той час, як в мережі можна знайти відповіді на запитання, які сукні в моді цього сезону чи як приготувати чорничний пиріг, там неможливо знайти манускрипти Арістотеля. Як і багато інших рідкісних матеріалів, що належать до колекції Єльського університету. Їх не перевели в електронний формат, тому їх немає в Інтернеті, їх не купиш і не завантажиш на телефон — їх можна знайти, тільки прийшовши до однієї з бібліотек Єлю. «Ми маємо про це постійно нагадувати, інакше багатство наших колекцій виявиться недооціненим та не буде використовуватися на сто відсотків», — говорить Гіббонс.

Представники університетських бібліотек в один голос нагадують, що ресурси цінні тільки тоді, коли ними цікавляться та прагнуть користуватися якнайбільше людей. Створити найсприятливіші умови для цього є завданням номер один, і в той же час складним викликом. Оригінал «Іліади», що вкривається пилом на полицях в одному зі сховищ — для американських бібліотекарів це звучить як нісенітниця. В Єльському відділенні рідкісних книг цей та інші цінні рукописи можна побачити на власні очі за прозорими стінами бібліотечної будівлі. А якщо записатися до бібліотеки, то відносно просто навіть отримати доступ до оригіналу.

ЦИФРОВЕ ОБЛИЧЧЯ БІБЛІОТЕК

Попри те, що деякі рідкісні матеріали бібліотеки воліють не переводити в цифровий формат, доступ до дедалі більшої кількості робіт можна отримати через електронне відділення. Усе заради того, щоб науковці могли ефективніше проводити свої дослідження, адже саме в цьому полягає призначення бібліотек.

«Те, що пошук інформації в Інтернеті став таким простим, піднімає планку вимог до нас, — вважає Деймон ДЖАГГАРС, представник бібліотеки Колумбійського університету. — Люди очікують, що відшукати інформацію в бібліотечних архівах університетів буде так само просто. Нам доводиться багато працювати, щоб удосконалити власні інструменти доступу до інформації та її пошуку».

Спрощення доступу до матеріалів ставить нове завдання перед бібліотеками — знайти або підготувати людей, які вміють працювати з електронними базами та керувати такими ресурсами. Скотт Валтер, представник бібліотеки університету Іллінойс, розповідає, що вони проводять багато тренінгів та підготовчих програм, які навчають співробітників працювати в електронній бібліотеці. «У нас на сайті постійно відбувається збільшення кількості користувачів наших електронних джерел. Більше людей звертаються до бібліотеки, і це робить нашу роль у курсуванні інформації в суспільстві більш значною», — говорить Скотт ВАЛТЕР.

ЦІННІСТЬ БІБЛІОТЕК ЗРОСТАЄ

Цифрування та створення достойної електронної бібліотеки коштує недешево, так, наприклад, бібліотека Колумбійського університету більше половини свого бюджету зараз витрачає саме на відцифровані матеріали та переведення в електронний формат тих, що є у фондах бібліотеки.

Тому й виходить, що бібліотеки ніби роздвоїлися: частина функціонує, займаючись класифікацією, описом та зберіганням матеріалів на паперових носіях інформації (адже й досі більшість нових надходжень — паперові). Інша ж частина — електронна бібліотека, яка переводить наявні матеріали у цифровий формат та їх упорядковує. Інколи аби встигати за часом, бібліотекам доводиться створювати нові робочі місця, а в свою чергу — це удар по бюджету.

Проблема фінансування полягає також у тому, що за останні три роки через економічну кризу бюджети університетських бібліотек доводилося урізати. Натомість витрати бібліотек зростають, адже наукової інформації з’являється дедалі більше, а вартість її продовжує рости.

«У порівнянні з іншими університетами, Колумбійський продовжує виділяти значні кошти на свої дослідницькі бібліотеки, хоча наповнення нашого бюджету не сумірне зі швидкістю появи нових наукових матеріалів та цінами на них», — говорить Джаггарс.

БІБЛІОТЕЧНА КОНКУРЕНЦІЯ

Бібліотеки завжди були серцем не тільки університетського життя, а й міста загалом. Зберігаючи традиції слугувати інтересам громади, і сьогодні будь-хто зацікавлений може відносно легко отримати доступ до бібліотечних архівів університетів. «Ми маємо домовленість з міською бібліотекою, за якою її читачі можуть користуватися нашою колекцією архівних матеріалів», — говорить Джаггарс. Єль та Іллінойський університет також дозволяють дослідникам з-поза меж університету користуватися своїми колекціями. Утім, для роботи з рідкісними та дорогими манускриптами доведеться чекати на відповідний паперовий дозвіл, адже навіть для представників університету доступ до них ретельно контролюється.

Серед бібліотек американських університетів так званої елітної ліги завжди існувало неоголошене змагання за першість. Якщо раніше головним критерієм була кількість, то зараз — якість. «Складно сказати, у стільки оцінюється наша бібліотечна колекція, тому що багато з того, що ми маємо — унікальне та незамінне», — говорить Гіббонс.

Тому замість того, щоб сперечатися, хто з них кращий, книгозбірні співпрацюють. Університети-власники рідкісних та дорогих колекцій створили своєрідне віртуальне сховище, де їх студенти можуть знайти матеріали бібліотек-партнерів. Окрім того, в Америці існує чимала кількість бібліотечних асоціацій, які підтримують та заохочують співпрацю між університетами. Чим то не урок для університетських бібліотек України?