Як виник Гелловін
31 жовтня майже весь світ відзначає Гелловін. Візуальна пам’ять одразу малює нам звичні атрибути: карнавальні костюми, пишно прикрашені яскраві скелети, маленькі розбишаки, які збирають солодощі, обіцяючи натомість не робити капостей, і, звісно ж, гарбузи з посмішками — від веселих до похмурих... Усе це стійко асоціюється у нас із Гелловіном завдяки масовій культурі та комерціалізації свята.
Втім, насправді все це — атрибути різних свят, близьких за тематикою і датою, але зовсім не за походженням.
Тож почнемо із 30 жовтня — Ночі пустощів. Це свято напередодні Гелловіна, яке зародилося в одному з Оксфордських коледжів — Сент-Джонс. Перша згадка про нього датована 1790 роком. Спочатку свято було частиною травневих гулянь і передувало ночі Гая Фокса. Проте згодом Ніч пустощів стала асоціюватися з Гелловіном, і святкування було перенесено на 30 жовтня. Та якщо Гелловін відомий традицією trick-or-treating (пустощі або частування), то Ніч пустощів — це відокремлення пустощів від частування. Типові пустощі малюків у карнавальних костюмах цього дня — намазування вікон автомилом, закидання будинків яйцями і туалетним папером чи гнилими фруктами. Традиція така міцна, що в деяких магазинах цього дня дітям не продають яєць.
Про Гелловін відомо вже багато, але варто нагадати, що він походить від язичницького свята врожаю Сайман. Саме відтоді за святом і закріпився атрибут — гарбуз із вогником.
Наступне свято, яке вплинуло на сучасний сукупний образ Гелловіна, — мексиканський День мертвих. І хоч він збігається з католицьким Днем усіх святих, це свято теж має язичницьке коріння. Традиція сягає індіанців майя та ацтеків, які цього дня приносили дари богині смерті. Типові атрибути свята — цукрові черепи та Катріни — фігурки пишно вбраних жіночих скелетів. На це свято всі провідують померлих родичів на цвинтарях, приносять їм частування, напої, квіти, ба навіть сигарети. Головна ідея свята — сміх над смертю і насолода життям. Із 2003 року за ухвалою ЮНЕСКО День мертвих навіть занесено до списку нематеріальних надбань людства...
Ось такі три свята поєдналися у звичному нам образі Гелловіна. І хоч подеколи здається, що свято комерційне та беззмістовне, — якщо дізнатися, на чому воно ґрунтується, стає набагато цікавіше, чи не так?
