Журналістське розслідування: як не порушити закон?
У Спілці журналістів України під керівництвом її голови Ігоря Лубченка відбулася конференція «Журналістське розслідування: на межі дозволеного». Тему її було підказано недавньою публікацією «Дня», присвяченою використанню в одному з випусків програми «Досьє» (УТ-1) зйомок «прихованою камерою», як назвав її в передачі сам автор Юрій Нестеренко.
Журналісти, які виступали, підкреслювали, що їхня робота передбачає неодмінне дотримання чітких етичних норм під час виконання своїх професійних обов’язків.
Один із найдосвідченіших журналістів-розслідувачів України Олександр Ільченко розповів, як важко сьогодні добути інформацію, пов’язану з кримінальними правопорушеннями або з отриманням інших конфіденційних відомостей, оскільки права журналістів у законодавстві не дуже точно визначено. Це одна з причин, через яку жанр справжніх журналістських розслідувань в Україні практично не розвинений. Багато хто просто боїться ними займатися — через трудомісткість жанру, його очевидну небезпеку та й невизначеність прав розслідувача і його можливостей застосовувати технічні засоби. Більшість журналістів із кримінальних відділів ЗМІ просто озвучують надану кимось інформацію (іноді для цього організується «витік»).
Різні боки проблеми журналістського розслідування підіймали представник прес-центру СБУ Олександр Скрипник, начальник прес-центру Генпрокуратури Віктор Лакизюк, суддя Верховного суду України Олександр Терлецький і Мері Крюгер — радник посольства США з питань преси та культури. Але всі вони говорили про неприпустимість незаконних методів збору інформації.
Пізнавальна вийшла розмова. Не було на ній лише запрошених телевізійників із програми «Досьє». Втім, судячи з їхніх ефірів, тема коректності в зборі та подачі інформації їх не особливо хвилює.
