Cвіт Олекси Новаківського

Нещодавно у Львові побачив світ мистецький альбом, присвячений творчості відомого українського художника Олекси Новаківського. Видання приурочене до 140-річчя з дня народження митця та 100-річчя з дня, коли художника взяв під свою опіку митрополит Андрей Шептицький. Нагадаємо, наприкінці березня до ювілею Новаківського «День» опублікував рунтовний матеріал мистецтвознавця Любові Волошин про життя і творчість художника (№ 51-52 від 23 березня 2012).

— До альбому ввійшли найкращі твори Новаківського, які можна по праву назвати шедеврами. На жаль, за часів радянської влади значимість творчості цього митця всіляко применшувалася, лише невеликий відсоток його робіт був відомий та репродукувався. А все тому, що практично всі картини художника — це алегоричні твори, насичені інакомовленням, що має яскраве проукраїнське спрямування, — розповідає упорядник альбому Остап ЛОЗИНСЬКИЙ. — Хоча, звичайно, повністю замовчувати його творчість не могли, бо це була дуже відома, можна сказати, легендарна постать в українській культурі, особливо 1930-х років.

Альбом «Олекса Новаківський» видано українською та англійською мовами й складається з двох частин. У першій представлено малярські роботи художника, у другій — графіка. Пошук та збір матеріалів для альбому тривав близько чотирьох років. Власне поява видання стала можливою, зокрема, завдяки Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ та Національному музею імені Андрея Шептицького у Львові, під патронатом яких проходила робота над альбомом. А видана книжка у друкарні «Майстер книг».

За словами упорядників, лише невелика частина творчої спадщини художника зберігається у музеях, такі роботи складають близько 20% презентованих у виданні. Це, зокрема, полотна, що зберігаються в Київському та Львівському художніх музеях. Решта робіт Новаківського виявилася розпорошеною по приватних колекціях.

Зібрати необхідні репродукції для видання було справою непростою, адже твори художника розійшлися по всьому світу. Зараз полотна Новаківського є й в Америці, й в Англії, й в Італії, й у Словаччині. Дуже багато робіт лишилося в Польщі, де художник навчався і довгий час жив та працював. Час від часу ці твори «виринають» на польських мистецьких аукціонах. На щастя, зараз картини потроху повертаються на батьківщину автора і стають доступними для дослідників та поціновувачів творчості митця. Так, нещодавно було куплено кілька малярських робіт Новаківського з польських приватних колекцій, які наразі вже перевезені до України. Хоча дослідники відзначають, що за життя художник дуже ревниво ставився до своїх творів і вкрай рідко продавав свої картини. Але ті, що таки продавалися, зазвичай осідали у приватних збірках галицької інтелігенції. Згодом багато з цих людей мусило емігрувати з України, разом із ними «виїхали» і картини Новаківського.

Під час роботи над альбомом кожне полотно оцифровувалося, далі знімки проходили «адаптацію» до друку. Через такі технічні складнощі у виданні немає творів Новаківського з американських колекцій. Деякі фотоматеріали, що надійшли з-за кордону, не змогли увійти до видання через недостатню якість зображень.

А деяких робіт Новаківського, представлених в альбомі, вже немає «в живих». Так, наприклад, сталося з портретом дружини художника «Моя муза». Це полотно зникло в 1940-ві роки разом з іншими роботами художника, що їхали для експонування до Москви. Проте упорядникам вдалося відшукати кольорову фотографію картини. Робота над світлиною тривала тиждень, проте її таки вдалося адаптувати до видання.

Видавці альбому зазначають, що творчість Новаківського на сьогодні досліджена досить непогано. Проте здебільшого всі видання, присвячені життю та творчості художника, — мистецтвознавчого спрямування. Це розвідки, де глибоко досліджуються окремі аспекти його творчості, проте часто вони дещо складні для сприйняття й не розраховані на «пересічного читача».

— Ми намагалися створити популяризаційне видання, максимально доступне для сприйняття, тому не заглиблювалися в мистецтвознавчі характеристики, а вирішили обмежитися біографією, — зазначив Остап Лозинський. — Те саме стосується й дизайну книжки, ми намагалися не перевантажувати її дизайнерськими «ходами», а зробити максимально простою, витриманою та лаконічною.

Адже, за словами пана Остапа, роботи Новаківського потребують саме якомога ширшого знайомства з українським глядачем, а поки що немає достатньої промоції, замало виставок, немає достатньої кількості презентаційних видань. Власне, альбом «Олекса Новаківський» покликаний заповнити цю прогалину.

Як зізналися видавці, на одній книжці вони зупинятися не збираються. Кажуть, зібрали дуже багато інформації, яка, можливо, стане базою для майбутніх видань, присвячених творчості Новаківського. Зокрема, в планах на майбутнє є думка видати повне зібрання творів художника до 150-річчя з дня його народження.

Нагадаємо, що художник народився 14 березня 1872 р. на Вінниччині. Освіту здобув у Краківській школі образотворчих мистецтв (клас професора Йозефа Унєжиського), згодом продовжив навчання у професора Леона Вичуловського. Роботи Новаківського неодноразово були відзначені нагородами та експонувалися. 1911 року відбулася його перша персональна виставка в Палаці мистецтв у Кракові, де автор презентував 105 образотворчих робіт. На запрошення Шептицького 1913 року митець повернувся в Україну та оселився у Львові.