Гарна квартира, погана історія

Захід приурочили до 100-річчя більшовицького перевороту. Виставку організовано об’єднанням «Худрада» і представлено в київському Музеї-квартирі Павла Тичини. Художник Микита Кадан і куратор Євгенія Бєлорусець звинуватили музейників у... цензурі. Втім, схоже на те, що арт-спільнота ба навіть багато хто з українських «лівих» зі скепсисом поставилися до цього звинувачення. У столиці зараз триває бієнале-2017 «Київський Інтернаціонал». Арт-форум, натхненником та організатором якого, як і два роки тому, став «лівий» за ідеологією Центр візуальної культури, — захід досить камерний: чули про нього, головним чином, завсідники самого ЦВК та інші його прихильники. Плюс ще молоді художники. Довідавшись, що бієнале запланувала виставку в Музеї П. Тичини (більшість її акцій «прописані» в «немузейних» приміщеннях, а головним майданчиком цьогоріч є знаменита «Тарілка», будівля Інституту наукової, технічної та економічної інформації біля метро «Либідська»), ми дуже зацікавилися цим відкриттям. На наших очах у Києві створювався, можливо, новий центр актуального мистецтва. І — відроджувався арт-гурт «Р.Е.П.».

Нагадаємо, в кураторське об’єднання «Худрада» свого часу згуртувалися «ліві» за переконаннями художники та представники інших творчих професій. Серед худрадівців-художників найвідомішими нині є Микита Кадан, Леся Хоменко, Лада Наконечна (всі — члени арт-гурту «Р.Е.П.»), фотограф і куратор Євгенія Бєлорусець. На жаль, останніми роками «Худрада» існує радше на словах, ситуативно. Батьки-засновники оживляють її під конкретні проекти. Минулоріч у рамках попередньої організованої ЦВК бієнале «Київська школа» у Відні, в культурному центрі WUK у Кунстхалле Екснергассе, від імені кураторського об’єднання було представлено проект «У темряву». Як цитували ЗМІ, ця виставка «зібрала документацію різних мистецьких акцій, які відбувалися здебільшого в Україні, але й за її межами... від акцій та перформансів 1980 — 1990 рр. до акціоністськіх висловлювань періоду «між двома Майданами» і часів війни на сході України».

«Захід» — щасливої зірки гурту «Р.Е.П.» та всіх пов’язаних із ним починань включно з «Худрадою» — в самій Україні розпочався 2013 року опісля гучного скандалу. Під час виставки «Велике і величне» тодішній гендиректор «Мистецького Арсеналу» зафарбувала чорною фарбою мурал художника Володимира Кузнєцова. І «РЕПівці» звинуватили «Арсенал» у цензурі... Той випадок суттєво вплинув на українську арт-спільноту. Але зараз ідеться не про це, і навіть не про саме по собі звинувачення.

Цього літа «Мистецький Арсенал» на чолі вже з новою очільницею Олесею Островською-Лютою виступив з офіційною заявою про неприпустимість «актів цензури та вандалізму».... Відтепер подорослішалі «РЕПівці» з однодумцями отримали шанс більше не витрачати сил на «повторення вивченого» — а, нарешті, артикулювати щось нове про себе і про наше сьогодення. Отже, виставка «Свято скасовано!», яка відкрилася в Музеї-квартирі Павла Тичини, мала всі шанси стати етапною, своєрідним маніфестом арт-гурту вже у «постмайданні» часи. Та й, зрештою, запам’ятатися як маніфест взагалі всього сучасного «лівого» українського мистецтва. Але свята не відбулося... Свіжих ідей у «Худради», як з’ясувалося, катма. На відкритті «лівий» художник Микита Кадан, підтриманий куратором бієнале Євгенією Бєлорусець, вкотре говорив про... «Мистецький Арсенал»... А праві, які «всі в дрібну свастику», — у виставкових погромах. Але більше за всіх дісталося Музею П. Тичини. Практично, за прислів’ям «за моє жито мене й побито», його колектив було урочисто (майже у стилістиці сталінського прокурора Вишинського) проголошено новими «цензорами». Спокусилися пані — адже колектив музею цілком жіночий — роботою Давида Чічкана, яка в лютому цього року вже брала участь у розгромленій «правими» виставці в ЦВК. Із цього факту М. Кадан зробив чергові висновки...

ЦЮ РОБОТУ  — «ДЕЛЕГУВАННЯ ВЛАДИ» ДАВИДА ЧІЧКАНА  — МУЗЕЙНИКИ ВИЛУЧИЛИ З ЕКСПОЗИЦІЇ

«У межах «Свято скасовано!» вивісили роботу Давида Чічкана «Делегування влади». Але докладно про погром у ЦВК, під час якого постраждало і це зображення, ми дізналися тільки в день відкриття «нашої» виставки. До нас, у Музей-квартиру ходять переважно діти. Тому ми одразу були змушені просити зняти картину з міркувань безпеки. Однак не заперечували проти того, щоби про її історію було повідомлено на «нашій» виставці. Ми взагалі не втручалися в її змістовну частину, — заявили під час відкриття працівники Музею-квартири П. Тичини. — Виставка «Худрада» зацікавила нас із, так би мовити, «біографічної» точки зору. Адже сам Павло Григорович Тичина співчував «лівим» — і, як всім відомо, дуже постраждав від радянської цензури. У нас збереглося листування про те, що просять дозволу включити в експозицію роботу Давида Чічкана самі організатори виставки «Свято скасовано!». Але вони звернулися до Музею лише за кілька днів до представлення проекту. А звинувачення під час офіційного відкриття взагалі виявилось для нас повною несподіванкою...»

Мабуть, найбільшим розчаруванням в усій цій історії стала... сама по собі виставка «Свято скасовано!». По суті, це — просто невеличке факультативне «продовження» («аддон» — назвали б геймери) «У темряву». Вкрай фрагментарне й блякле...