Iшов кіт через ліс

Лісовий кіт — це Пан Коцький, — переконували мене діти. Не впевнена, але чому б і ні? Подумайте самі: його бояться всі звірі, поважає навіть хитра лисиця. Хіба б ставилися вони так до звичайного кота? Що вже його родич, то точно. Лісовий кіт саме такий, яким зображають і Пана Коцького: дещо більший за домашнього, досить опецькуватий, із великими лапами, товстим коротким хвостом. А ще в лісового кота на хвості — чотири або п’ять темних кілець, на горлі — світла пляма. Й виражений темний пасок по лінії хребта, сіро-руде хутро з мармуровим малюнком.

КІТ, ЯКИЙ ХОДИТЬ САМ ПО СОБІ

Звичайній людині ж так просто з лісовим котом не зустрітися, та це й добре для обох. Проте мисливці розповідають, що в дуже холодні часи лісові коти, буває, селяться ближче до людини. В особливо суворі багатосніжні зими звір, втрачаючи звичайну обережність, забігає на ферми навіть удень у пошуках хоч якоїсь їжі й тепла. Неподалік хуторів і сіл, у разі потреби, він може вполювати свійську курку чи гуску. Тому люди, звісно, не в захваті від такого сусідства. Але й коти — від них теж.

На відміну від свого домашнього родича, харчами лісовий кіт особливо не перебирає, харчується всім, що вдається спіймати. Оскільки він не може наздогнати зайця або пташку на відкритому просторі, тому спочатку вистежує їх, підкрадається якомога ближче, а потім робить миттєвий стрибок — і здобич спіймано. Або чатує необачну дрібноту поблизу нірки. В прибережних краях він полює ще й рибу. Кожен лісовий кіт має у своєму володінні приблизно десять квадратних кілометрів території, яку позначає пахучим секретом, що означає для інших тварин: тут є хазяїн.

КІТ-РИБОЛОВ

Із природних ворогів у нього — вовки, лиси й шакали. Однак хвостатий не є доступною здобиччю, оскільки може з легкістю сховатися в кроні дерев. Лишень відчує незнайомий запах, шелест, звук, одразу норовить втекти чи заховатися. До нього не підступитися ані людині, ані тварині. Навіть рись більш піддатлива в цьому плані, аніж лісовий кіт, — вважають дослідники. Тому й сфотографувати цю тварину ой як непросто.

Лісовий кіт водиться в лісах Середньої та Південної Європи, Малої Азії та Кавказу, їх є п’ять видів. В Україні європейський лісовий кіт трапляється в Карпатському регіоні (більшість облікованих тварин при цьому припадає на Закарпатську область) й на Поділлі, в окремих районах Вінницької, Кіровоградської та Одеської областей. Хоча ще в XVIII столітті з ним можна було зустрітися й на Волині і Сумщині, — розповідає Марина ШКВИРЯ, кандидат біологічних наук, завідувачка відділу наукової роботи та міжнародного співробітництва Київського зоологічного парку. 

Лісові коти — індивідуалісти і ведуть переважно нічний спосіб життя. На полювання вони виходять поодинці, за дві години до заходу сонця й за дві години перед світанком. Тоді й найімовірніше зустрітися з котом у гористій місцевості чи уздовж лісових рік. Звір віддає перевагу не надто холодній місцевості, тому що велика кількість снігу заважає йому вільно пересуватися — в нього досить короткі лапи. Переважно кіт уникає територій із високим рихлим сніговим покривом.

Свої житла лісові котики облаштовують у чагарниках, кореневищах дерев, старих норах інших тварин, у дуплах старих дерев, розколинах скель, заломах очерету, трапляється, навіть на звалищах хмизу. Усередині лігво вистилають травою, листям, пухом птахів, щоб було зручно й самій кішці, і кошенятам. Народжують лісові кішки зазвичай у кінці квітня — на початку травня, найчастіше трьох-чотирьох гарненьких кошенят. Вони майже не відрізняються від домашніх, і за кілька місяців приєднуються до маминих розвідок.

НА ЗМЕНШЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ЛІСОВИХ КОТІВ ВПЛИВАЄ ЛЮДИНА

Причинами зміни чисельності лісових котів науковці вважають інтенсивне вирубування лісу, скорочення площ старих дібров, створення штучних лісових насаджень і навіть активне рекреаційне використання лісів. Негативно відображається на популяції лісових котів і знищення особин під час полювання, застосування капканів, недостатній контроль за утриманням мисливських псів. Серед несприятливих кліматичних чинників важливе значення має глибина снігового покриву. Однією з найсерйозніших загроз для збереження популяції лісового кота учені вважають також ймовірне його схрещення зі свійським, тобто гібридизація виду.

Не так давно в засобах масової інформації було опубліковане фото лісового кота, зроблене за допомогою фотопастки в Білорусі. Фахівці виявили тварину в Поліському державному радіаційно-екологічному заповіднику, на території села, евакуйованого після аварії на Чорнобильській АЕС. Лісовий кіт вважався в Білорусії вимерлим уже 90 років. «От як позитивно впливає на природу відсутність людини!», — зробили висновок природолюби. 

В Україні ж лісові коти, хоч і збереглися, проте є рідкісними, як і в більшості європейських країн, і потребують охорони. Вони занесені до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, і як вид, що підлягає особливій охороні, до Бернської конвенції.

Сприятимуть їхньому поширенню, на думку науковців, і створення заказників у місцях розмноження виду. Наразі кіт лісовий охороняється, зокрема, в Карпатському біосферному та Дунайському біосферному заповідниках, природному заповіднику Ґорґани, Карпатському національному природному парку.

Проблема також у тому, що в нас немає обліку, налагодженого моніторингу й розуміння, що  відбувається з популяцією лісових котів у цілому, — вважає Марина Шквиря. — Є лише окремі дані учених по різних регіонах. Разом з тим цей вид надзвичайно вразливий: до браконьєрства, собак, яких не контролюють мисливці, вирубок старих лісів. Сумно, але серед останніх знахідок лісового кота чимало — це тварини, що загинули — застрелені мисливцями, які прийняли їх за бродячих, понівечені собаками, задушені в капканах.

СІЛЬВЕР ЧЕКАЄ НА ВАС У КИЇВСЬКОМУ ЗООПАРКУ

Єдиний зоопарк в Україні, де є лісовий кіт, — Київський, — каже Марина Шквиря. — Цей симпатичний звір кілька років тому врятований від браконьєрів і привезений до нас із Вінницької області. Зовуть його Сільвером і він любить перепелині яйця. В планах зоопарку сформувати пару, розмножувати цих рідкісних звірів та допомогти повернути їх у дику природу (такі програми діють у низці європейських країн). Сільвер уже внесений до Племінної європейської книги і чекає на свою подругу, яку обіцяють привезти йому найближчим часом із Швейцарії. А поки що ви можете провідати його в Київському зоопарку.