Колекція ідентичності

Ці зворушливі малюнки є вже у престижних галереях і відомих музеях. За двадцять років, що Василь Григорович Парахін веде студію народного малярства при школі села Журавники, він зібрав чималу колекцію робіт своїх вихованців. Їх не раз виставляли у Луцьку, бачили в Українському домі та в музеї Івана Гончара у Києві. Дивовижні орнаменти і квіти, скромні селянські обійстя, козаки і храми, лебеді й жар-птиці... Мені сюжети робіт журавниківских дітей відразу нагадали дитинство: таких самих козаків та українських дівчат біля тину з мальвами бачила на старовинних картинах, які малювали мої предки і котрі дивом вціліли у війнах-революціях. Мабуть, це і є та українська ідентичність, як сказав про роботи журавниківських дітей хтось із присутніх на відкритті виставки волинських художників.

Нинішню виставку школи народного малярства Василя Парахіна для волинян представив благодійний фонд Ігоря Палиці «Тільки разом». Представив у новому приміщенні арт-галереї на другому поверсі луцького центрального універмагу, і, як каже заступник голови правління фонду Ірина Констанкевич, люди вже просилися побачити ці картини, коли виставку тільки монтували. Директор луцького міського будинку «Просвіта» Юрій Войнаровський (сам вихідець із Журавників) розповів, що в польському місті Казимеж Дольний, де він не раз бував на фольклорних фестивалях, є понад 40 мистецьких галерей. У цьому містечку мешкає менше чотирьох тисяч жителів, але воно є однією з культурних столиць Польщі і завдяки фольклорним фестам, і відомому кінофестивалю, і численним арт-галереям, і все це в комплексі приваблює тисячі туристів. Тож представлення цієї арт-галереї в Луцьку, у центрі міста, в багатолюдному місці також має пожвавити культурне життя. Бо не кожен спеціально піде в музей.

Василь Парахін, якого представила Ірина Констанкевич, з жалем говорив про сучасну школу, котра, як і радянська, працює з розумом дитини, але не турбується про її душу. А без душі, каже він, ми і державу не збудуємо. Під час занять у своїй школі народного мистецтва він не раз переконувався, яку роль відіграє національне середовище, яка важлива національна ідентичність, адже серед вихованців мав не лише дітей-українців, а й вірменів. З ініціативи працівників Художнього музею Луцька, котрі давно співпрацюють з Василем Парахіним, готували видання альбому «Промінь воскресіння» — про самобутнього митця і його учнів, благодійний фонд «Тільки разом» організовує майстер-класи Василя Парахіна для вчителів Луцька та області. А також для студентів Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та Луцького національного технічного університету, майбутніх дизайнерів, викладачів мистецьких дисциплін. Адже головне, аби талант Парахіна і його надбання були продовжені та примножені.