Нащадок козака, підкорювач Парижа

Сергія Васильківського називають поетом українського малярства. Відомий харківський письменник, історик, композитор, громадсько-політичний діяч Гнат Хоткевич (один із тих, хто був розстріляний у 1930-х) сказав про свого земляка: «Коли з рам гляне на вас усе сяйвом облите широке поле та почується відтіль пісня жайворона, як легко, як вільно зітхнеться тим повітрям, що хвилями і цілими потоками ллє на вас художник.

І він, що жив одним життям із природою, що плакав над звуками і барвами, примушує і вас тремтіти перед розкритими ним тайнами життя, вслухатися в розкішну пісню солов’я і журне туркотіння горлиці...».

Один із видатних українських живописців кінця ХІХ — початку ХХ століття, Сергій Васильківський народився у Харківській губернії. Його роботи — а це переважно пейзажі Подніпров’я, Поділля, Слобожанщини, жанрові картини та історичні полотна — створюють глибоко узагальнений романтизований образ Шевченкової України.

Озброєний козак-вершник в степу або група козаків на сторожі, в кінному поході чи на відпочинку — це один із основних сюжетів Васильківського.

Аби передати дух епохи, Васильківський вплітав до сучасних йому образів України ліричні відступи та історичні пейзажі на козацьку тематику. Нащадок козака, художник був дитям природи, прагнучи усе побачене, відчуте та уявлене втілити на полотні.

Втім, помилковим було б вважати, що творчість Васильківського має виключно локальний український вимір. Її розумів та безапеляційно приймав Париж. Після навчання у пейзажній майстерні Петербурзької академії мистецтв, 1885 року Васильківському присвоюють звання художника першого ступеня.

За пейзажні етюди, в яких художник передавав мальовничість української природи, він отримав п’ять срібних і одну малу золоту медаль. А за картину «На Дінці» на Всеросійській академічній виставці — велику золоту медаль і право на поїздку за кордон для фахового вдосконалення.

Наступною підкореною вершиною став Париж, який відкрив Васильківському двері на виставки паризьких салонів — там його твори приймали без журі. Таку честь здобував мало хто з іноземних художників.

Васильківський мав дуже «плідний» талант — щороку художник писав 45—50 творів, чимало з яких досі зберігаються у вітчизняних музеях, передусім — у Харківському художньому музеї.

Творчість Васильківського, окрім її позачасової та позаконтекстної цінності, може бути також корисною для сучасного українського суспільства, яке страждає на нав’язані йому стереотипи поділу на Схід-Захід.

Сергій Васильківський — художник, народжений у Харківській губернії, відчув та відтворив метафізичний шевченківський образ України так, як не відчув та не відтворював його ніхто. І саме цей образ полонив Париж.