Не хлібом єдиним...
Напередодні завершення Великого посту ми вирішили дещо відійти від традиційного змісту рубрики «Субота, що готуємо?» і поговорити про те, що може допомогти людині звернути увагу на їжу духовну. Адже недаремно ченці й пророки перед прийняттям якихось важливих рішень усамітнювалися — для посту й молитви. Сьогодні ми пропонуємо читачам своєрідну поживну інформацію для роздумів про лікувальне голодування. Взявшись за таку непросту й для багатьох неоднозначну тему, нам хотілося розібратися, що собою являють сучасні школи голодування, представлені в Україні, і яка позиція щодо цього офіційної медицини. А ось чи готові ви піти цим шляхом — вирішуйте самі. Відразу скажемо, що в Україні діє декілька шкіл голодування, які пропонують найрізноманітніші підходи — від чисто прагматичних, до, скажімо так, майже езотеричних. Але майже всі розглядають голодування не лише як спосіб очищення організму, а й як шлях до духовного самовдосконалення. Серед прибічників голодування як способу лікування є навіть своєрідні радикали — так звані «сонцеїди» — люди, які вирішили відмовитися від вживання їжі взагалі і які запевняють, що харчуються енергією сонячного світла. Але ми поговоримо про менш радикальні методи.
Вже протягом двох років Ганна ЯКУБА керує Школою лікувального голодування в Україні, яка практикує так звану цілющу стриманість за методом Леоніда Щеннікова (Ганна була його ученицею). Ганна стверджує, що в основу методу покладено досвід голодування, яке практикували ще древні лікарі, такі як персидський учений, філософ і лікар Авіценна, давньогрецький лікар Гіппократ і філософ Піфагор, єгипетські жреці, народи Індії (йоги) та Греції. Про голодування говорять глави з Біблії, підтверджуючи утримання від їжі та води досвідом Христа і пророка Мойсея.
— Люди — різні, — визнає Ганна. — З різними проблемами, з різною витримкою і силою волі, тому й результат від голодування у кожного свій, і винагорода після проходження для кожного своя. Як правило, люди скидають зайву вагу, нормалізують обмін речовин, позбавляються шкідливих звичок, стабілізують тиск.
Кажучи про принципи правильного голодування, Ганна зауважує, що надзвичайно важливе свіже повітря, оскільки загострюється нюх. А ще в «цілющій помірності» важливий не лише вхід до процесу очищення організму (особлива дієта, яка переважно складається зі свіжих овочів), а й правильно організований поступовий вихід. Протипоказання ж щодо цього методу, за словами його засновника, — виключно психологічні: неприйняття цього методу, небажання розлучитися з хворобами назавжди, відсутність вольового рішення для голодування, прихильність і навіть любов людини до своїх болячок. Як і багато інших наших сучасників, що пропонують власні методики самолікування й духовного розвитку, Леонід Щенніков говорить про те, що кожна людина має взяти відповідальність за своє життя на себе: «Не шукайте підтримки ні в кому і ні в чому, окрім себе, свого розуму і сили духу».
Традиційна медицина до лікувального голодування ставиться з часткою скептицизму.
— До питання лікувального голодування потрібно ставитися дуже акуратно, оскільки тут не можна говорити однозначно, — попереджає Владислав СЛАСТІН, лікар-дієтолог, завідувач відділом гігієни харчування Українського науково-дослідного інституту харчування. — Бувають непередбачувані ситуації, коли голодування є небезпечним методом. Можливо, комусь воно допомагає, а у когось можуть бути негативні наслідки. Є альтернативні способи, менш небезпечні в порівнянні з лікувальним голодуванням, наприклад дієти. Хоча офіційно і не ведеться статистика, але певним людям голодування протипоказане.
Ірпінський військовий госпіталь уже протягом 15 років використовує метод лікувального голодування в своєму Центрі нетрадиційних методів лікування.
— Метод, який застосовують у клініці, розроблено нашими лікарями, — розповідає Оксана КОСТЕНКО, терапевт госпіталю. — За допомогою цього методу в клініці лікують великий спектр захворювань. Але як і в будь-якому лікуванні потрібно враховувати протипоказання, ми, наприклад, не лікуємо хірургічні патології.
Світлана ФУС, лікар-дієтолог Науково-технічного центру «Веріа» вважає: «Лікувальне голодування має проходити у пацієнта обов’язково під наглядом лікаря, який знає, як правильно організувати вхід і вихід із голодування. Це хороший метод, особливо якщо є показання. Якщо це робити самостійно, то краще за все, якщо це будуть короткострокові одноденні харчові паузи, які дозволять нормалізувати обмін речовин, але особливо великої користі від них немає. Це просто розвантажувальні дні, — говорить Світлана. — Тривале голодування, знову ж таки, вимагає консультації фахівця. Особисто я — прибічник збалансованого харчування, аби потім для відновлення організму не доводилося вживати радикальних заходів».
До подібних методів можна ставитися по-різному, але навряд чи хтось сперечатиметься з тим, що наше споживацьке суспільство вимагає переоцінки цінностей і, власне, самого споживання. Напевно, саме у зв’язку з цим зараз з’являється така кількість шкіл, вчень тощо, які «проповідують» певну нову філософію й новий підхід. Безумовно, тут варто бути напоготові, що, утім, не повинно означати відмову від саморозвитку.
