Перукове дерево

Скумпія росте в підліску листяних, рідше мішаних лісів, на сухих, кам’янистих схилах, вапнякових відкладеннях, рідше на приморських пісках. Це світлолюбне і морозостійке дерево чи кущ, — розповідає біологиня Марія САВЧУК. — Цвіте скумпія у травні — червні. Але гарна вона і в інші пори року.

Після обпадання квіток їхні квітконіжки видовжуються, вкриваються білими або рожевими ворсинками, надаючи суцвіттю ошатного декоративного вигляду. Його опушені суцвіття зберігаються до осені, через що дерево виглядає, ніби оповите червонуватим туманом. Наприкінці серпня дозрівають плоди.

Листки скумпії темно-зелені із синюватим відтінком, овальної або обернено-яйцеподібної форми, з округлою або трохи виїмчастою верхівкою; восени набувають багряного, золотистого чи фіолетового відтінку, що робить дерево ще ефектнішим.

В Україні два види скумпії — звичайна і червонолиста — поширені в Лісостепу і Степу, гірському Криму і в передгір’ях. А взагалі росте в природному стані у Молдові, на Кавказі і Середземномор’ї, в Малій Азії, Китаї, Гімалаях.

Дерево дуже гарне і як декоративне культивується по всій Україні. Але воно не лише прикрашає довкілля, а й допомагає людям у багатьох інших важливих для них справах.

Скумпія відома ще з часів стародавнього світу, мабуть, тому й має так багато назв. Райдерево, сумах, жовтушник, венеціанський торбах, шкіряне дерево, перукове дерево, димчасте дерево — далеко не всі його імена. Назва ж «скумпія», вважають мовознавці, очевидно походить від молдавського слова «скумно», що означає «дорого». Деревина скумпії, зважаючи на її цінні властивості, й справді дорого коштувала на ринку.

ЗІ СКУМПІЇ ОТРИМУЮТЬ БАРВНИКИ

Через високий вміст флавоноїду фізетину в стеблах і сьогодні скумпію вирощують у промислових масштабах — щоб отримати фазетин — барвник жовтого та помаранчевого кольорів для фарбування шкіри, вовни і шовку. Навіть у середньовіччі зі скумпії виготовляли жовтий барвник, також відомий під назвою «фустік», що був популярним серед промисловців.

Майстри високо цінують деревину цієї породи. Її ще називають жовтим сандалом, оскільки завдяки особливій пігментації вона має незвичне жовте забарвлення різноманітних відтінків — від оливкового і жовто-зеленого до червоно-жовтого. Деревина ця досить тверда, міцна, з красивою текстурою, чудово полірується. З неї виготовляють різноманітні вироби: жіночі прикраси, підставки, скульптури, ручки ножів, рамки для світлин, невеликі музичні інструменти. А ще особливістю деревини є те, що вона не піддається гниттю і навіть сира, горить практично без диму.

ЛИСТЯ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ДУБЛЕННЯ ШКІРИ

Скумпія звичайна — важлива таніноносна рослина. Сировиною для добування таніну є листя, в яких міститься від 10,8 до 28 відсотків танідів, а в корі — від 3 до 10 відсотків. До слова, таніни скумпії близькі до таніну китайських чорнильних горішків. Їх використовують для вичинки овечих і козячих шкур, для виготовлення як найкращих сортів шкіри, сап’яну, так і для обробки важких шкур.

Танін скумпії здавна використовують, крім того, у фарбувальній справі, текстильному виробництві і у виноробстві... Це, схоже, і сприяло такій кількості його народних назв : красильне дерево, фізетове дерево, саф’яновий лист, дубильне дерево, сумах (дерево, листя якого також багате дубильними речовинами).

А ще його називали венеційським сумахом, бо завозили на Русь з Італії. У деяких англомовних країнах скумпію завдяки димчато-сірим пухнастим гілочкам з рожевим насінням, які нагадують дим і відблиски вогню, називають також «чагарником, що димить» (Smoke Bush).

СИРОВИНА ДЛЯ МЕДИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ

Листя і квіти скумпії містять ефірну олію, яка використовується у парфумерії.

Скумпія є сировиною для виробництва на основі таніну низки медичних препаратів.

У науковій медицині листки скумпії служать сировиною для добування медичного таніну і галової кислоти. Танін вживають при хворобах шкіри, проносах, кровотечах, отруєннях, опіках. 3 таніну і галової кислоти виготовляють кілька лікарських препаратів.

Усі частини рослини знаходять широке застосування і в народній медицині. Листки, кору і плоди скумпії використовують для полоскання горла і порожнини рота при хронічних катарах, кору — як сурогат хінної кірки.

Скумпія помічна також при катарах шлунково-кишкового тракту, отруєнні солями важких металів і алкалоїдами, зовнішньо— як антисепник при опіках, виразках, пролежнях.

ВИСАДЖУЮТЬ У ЗАХИСНИХ СМУГАХ

Скумпію висаджують у захисних смугах і полезахисних лісонасадженнях. Це — цінна чагарникова порода, що в посушливих районах на малородючих ґрунтах добре затінює ґрунт і зменшує видування з лісосмуг листя, снігу й верхнього шару ґрунту.

Дерево має фітонцидні й інсектицидні властивості. Зокрема, фахівці помітили: що більше скумпії в ясеневих насадженнях, то менше ясен пошкоджують шкідливі комахи.

Одне із найпівнічніших місць природного зростання скумпії — крейдяні береги Сіверського Донця на Донеччині, поблизу Святогорської Успенської лаври. У цій місцевості дерево називають ще й святогорським листом.

Навіть одне деревце чи кущ скумпії додасть вашому садку особливої чарівності, а вам гарного настрою щоразу, коли ваш погляд на ньому зупиниться.

Ось і зараз,напередодні листопада, подивіться на чарівну скумпію і переконайтеся в цьому.