Північні папуги

В Україні цих птахів, предки яких з’явилися на Землі дев’ять мільйонів років тому, кличуть шишкарями, в Росії — клестами, в Білорусі — крижадзюбами.

А відомий зоолог Альфред Брем називав їх північними папугами. І справді, цю пташку з родини в’юркових можна сплутати з папугою через загнутий дзьоб, надзвичайну кмітливість та особливу манеру соватися по гілках.

ДЗЬОБ ІДЕАЛЬНО ПРИСТОСОВАНИЙ ДЛЯ ЛУЩЕННЯ ШИШОК

Ви, напевно, бачили таких птахів. Їх досить легко відрізнити від інших за яскравим оперенням, дивним співом і особливим дзьобом, зігнутим, неначе обценьки. Такий дзьоб ніби спеціально створений, щоб працювати з шишками. Власне, так і є.

Нижня і верхня частина дзьоба в шишкарів зігнуті і перехрещені між собою. Це допомагає птахам спритно витягувати з-під лусок шишок сосни і ялини свою улюблену їжу — насіння. До слова, однією з особливостей шлюбного періоду є те, що самець і самка годують одне одного насінням.

Побравшись, наприкінці зими чи на початку весни вони роблять гніздо у верхів’ях дерева, де згодом самка висиджує малечу. Цікаво, що пташенята вилуплюються з яйця з прямим дзьобом, і лише тижнів за три його краї перехрещуються. Тому батьки спершу допомагають малюкам добувати насіння, а коли сформується дзьоб, навчають їх, як це робити..

На землю птахи спускаються рідко. Їм значно комфортніше на гілках дерев, якими вони увесь час скачуть у пошуках їжі, активно працюючи своїм незвичайним дзьобом.

Усі шишкарі водяться в Північній півкулі, через це їх часто вважають тайговими птахами. Але вони однаково добре почуваються й у хвойних лісах Євразії, Америки та навіть Африки.

В Україні поширені три види шишкарів — шишкар сосновий — залітний зимовий птах північних областей, шишкар ялиновий — осілий птах Карпат, Криму, який охоче залітає на решту територій, і шишкар білокрилий — рідкісний зимовий птах, що залітає на північні території країни.

В УКРАЇНІ НАЙПОШИРЕНІШИЙ ШИШКАР-ЯЛИННИК

Ялиновий шишкар — один із небагатьох птахів, який не відлітає в теплі краї. Він навіть гніздується тоді, коли ще лежить глибокий сніг, — наприкінці зими й на початку весни.

В урожайний рік шишкарям узимку вдосталь корму, щоб прогодувати пташенят. Вони й починають мостити гнізда та виводити пташенят у ситну для них пору.

Шишкар-ялинник будує таке тепле гніздо, що ні яйця, ні пташенята в ньому не замерзають. Місця гніздування цих птахів непостійні, це залежить насамперед від кормової бази — шишок. Практичні птахи не розбазарюють свого дорогоцінного часу. Якщо насінини погано дістаються з шишок, птах просто викидає її і береться за нову. До шишок, що впали, теж знайдеться чимало охочих лісових мешканців. Хоча б білки, які тільки цього й чекають. Або насінини розлітаються лісом, щоб впасти на сприятливий грунт.

Якщо ж шишок не вистачає, шишкарі їдять хвойні бруньки чи навіть ялинову смолу з корою. Та все ж у неврожайний на шишки рік молоді шишкарі часто гинуть.

УЛЮБЛЕНІ ЛАСОЩІ СОСНОВОГО ШИШКАРЯ — ШИШКИ СОСНИ

Сосновий шишкар від ялинового відрізняється масивнішим дзьобом і дещо більшими розмірами. Його потужний дзьоб і добре розвинені щелепи свідчать про особливу пристосованість для добування насіння з соснових шишок. Шишкар сосновий часто притримує шишку лапками і лущить її дзьобом. У такий самий спосіб, але вже вниз головою, він дістається до вмісту висячих шишок. Іноді він забирає шишку з собою, щоб поласувати в більш сприятливих умовах.

З назви птаха зрозуміло, що улюбленими ласощами є соснові шишки. Тому він досить рідко трапляється в хвойно-листяних лісах. Зате охоче гніздиться на півночі Європи, зокрема в Скандинавії. В Україні сосновий шишкар — це залітний узимку птах, якого найбільше приваблюють території Полісся.

БІЛОКРИЛИЙ ШИШКАР — РІДКІСНИЙ НА НАШИХ ТЕРЕНАХ

В Україні білокрилі шишкарі — рідкісні птахи, вони лише часом залітають узимку на територію Полісся, де їх можна і побачити, якщо дуже пощастить.

ФОТО ІГОРЯ КОЗИЦЬКОГО

Птах цей — дещо менший за інших шишкарів. Полюбляє він густі хвойні ліси та штучні насадження, які складаються з модрини та сосни.

СМОЛА ШИШОК БАЛЬЗАМУЄ ПТАШОК

Існує немало переказів і легенд і про шишкарів, які здавна приваблюють людей своїми особливостями.

Одна така легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли, то такий птах підлетів і намагався витягнути цвяхи. Але йому це ніяк не вдавалося, лише дзьоб поламав. На знак вдячності співчутливого птаха нагородили унікальним дзьобом, який у закритому вигляді утворює хрест і допомагає йому діставати насіння з шишок. Через те, що смола має різкий смак, птахам можна не боятися хижаків, бо для них вони зовсім не смачні.

А ще завдяки смолі шишок організм шишкаря ніби бальзамується, тому в давнину цих пернатих вважали святими птахами.