Рисунок — як основа основ справжнього мистецтва
«Не сучасний» живопис Миколи Муравського
«День» вже повідомляв читачам радісну новину: після більше, ніж року вимушеної перерви галерея «Триптих», що на Андріївському узвозі, знову запрацювала (читайте матеріал Ірини Гордійчук «Триптих»: життя після... життя», №71 від 18 квітня 2013 року). Відкрилася галерея спільним проектом графіка Миколи Муравського та скульптора Олексія Володимирова — виставкою «Наші».
Зазначимо, що ця експозиція — тандем скульптури і малюнку, який задає планку естетичних устремлінь. Що не дивно, адже «Триптих» майже четвертину століття є галереєю, яка працює на щасливий союз художника і глядача.
«Змістовим ключем творів Миколи Муравського є мистецтво як божественне натхнення і людина як творець мистецтва, — розповідає мистецтвознавець Катерина ГУСЕНКОВА. — Портретний ряд художника — це не узагальнені герої, а всі до одного — реальні люди. За кожним портретом — дивовижна зустріч, тонкий психологічний зв’язок, пізнання особистості та процесу її творчості. Художнику близький світ його сучасників, людей, тотожних духом, адже вони говорять однією мовою мистецтва, що має дивовижну силу об’єднувати. Микола Муравський використовує і лінійний, і контурний, і живописно-тональний рисунок, досягаючи найбільш точної та переконливої передачі пластичної ідеї. Різноманітні техніки, прийоми збагачують та доповнюють одне одного, вносять нові, іноді несподівані зіставлення».
Сам художник говорить, що його надихає італійське мистецтво, а особливо період маньєризму. За словами митця, «це найбільш чуттєва течія». «Ще захоплююсь Дюрером. Заради його творів їздив до Німеччини. У них швидше знаходжу не натхнення, а розуміння, що іншого нічого не буде, це вічне», — розповідає Микола МУРАВСЬКИЙ.
Окрім графічних робіт, художник відомий своїми портретами. І справді портрети Миколи Муравського сповнені поетичності, ніби ще з тих, далеких часів... Це дивовижно привабливі обличчя, осяяні натхненням. Щоб передати все багатство та різноманіття почуттів, зовнішню та внутрішню гармонію, Микола Антонович звертається до основи основ мистецтва — рисунку. Повторюючи невимушеність світу, саме він несе в собі невичерпні засоби виразності, його живу рукотворність фактури, роздумує і споглядає.
Сьогодні ми є свідками відродження живого інтересу до нового реалістичного мистецтва. Але, на жаль, тимчасове забуття вже призвело до суттєвих втрат. Хороший рисунок став винятком, рідкісною чеснотою, це знання доступне далеко не багатьом. Вміння рисувати — невід’ємна й обов’язкова якість професійного художника, незалежно від того, у якому саме напрямі він працює. Не є випадковістю і той факт, що кращі художники — чудові рисувальники, адже рисувати — означає бачити загальну картину, думати та аналізувати. Багаторічна щоденна праця, сильна школа, вивчення історичного спадку світового мистецтва — фундамент професіоналізму художника Миколи Муравського.
