Стала собі щебетати, господаря викликати

«Прилетіла ластівочка» — звучить у найвідомішій нашій щедрівці. Хіба ж це можливо взимку? Етнографи вважають, що за основу пісні композитор Микола Леонтович узяв текст народної пісні, складеної ще в ті стародавні часи, коли початок нового року святкували навесні, з поверненням птахів із вирію.

ЛАСТІВКИ ОХОЧЕ ЖИВУТЬ ПОРЯД З ЛЮДЬМИ

Ластівок легко впізнати по яскравому, блискучому, темно-сизому оперенню з синюватим відтінком і характерній формі хвоста з глибоким розрізом і довгим хвостовим пір’ям з боків. Зовні ластівки різних видів дуже схожі між собою, — розповідає біологиня Марія САВЧУК. — Вони проводять більшу частину життя в повітрі, не часто спускаючись на землю. Їхнє тіло природа ідеально пристосувала до цього: вузькі крила, обтічне тіло, довгий хвіст. На льоту ластівки не лише ловлять комах і їдять, а й п’ють, підлітаючи до водойми, спарюються ба навіть сплять. По землі пташки ходять нечасто і неохоче.

Вони миролюбні, не люблять і не вміють битися, хоча й можуть виселити непроханого гостя зі свого гнізда. Людині ластівки приносять велику користь, позаяк винищують безліч дрібних комах — комарів та мух, яких інші пернаті не їдять.

В Україні, як, утім, і в більшості європейських країн, найбільш поширені три види ластівок — сільська, міська й берегова. А взагалі у світі їх майже 80 видів.

Міські та сільські ластівки охоче живуть поряд з людьми. Вони прикріплюють свої гнізда зазвичай до виступів дерев’яних стін, над вікнами, на горищах, під дахами будинків, де мешкають люди. А ще вони оселяються в повітках та хлівах для свійських тварин. Берегові ж ластівки зазвичай гніздяться в норах, що їх самі ж видовбують у високих берегах річок, схилах ярів, старих кар’єрів, найчастіше зверху круч, щоб гнізда не затоплювала вода.

Наша люба ластівка міська — вигадливий архітектор. Її гнізда за формою напівсферичні, а матеріалом для будівництва вона зазвичай обирає шматочки сирої землі, які кріпляться до стіни і стелі клейкою слиною. Зсередини пташка вистилає гніздо травою, вовною та іншими м’якими матеріалами, що їх вподобала для облаштування своєї домівки.

Ластівки — зграйні птахи. Вони симпатичні й товариські, літають, харчуються і гніздуються зазвичай зграйками, голосно щебечучи. Вони збираються у зграї в період гніздування; в повітрі під час полювання, при появі ворога або грозової хмари, для вечірнього польоту, на землі в пошуках матеріалів для гнізда, на відпочинку вдень, на виступах скель та будівель, на деревах під час ночівлі.

З настанням весни ластівки починають формувати пару, зазвичай вони однолюби і будують пару надовго.

МАЄ БІЛИЙ ПОПЕРЕК ТА КОРОТЕНЬКИЙ ХВОСТИК

Ластівок міських іноді плутають з ластівкою сільською, що й не дивно. Та якщо точно знати її особливості, то легко вирізниш саме міську. Вона менша від сільської, має яскраво-білий поперек та коротенький хвостик з малопомітним вирізом. А в сільської — хвіст віялоподібний, з довгими крайніми пір’їнами.

Відрізняються й гнізда цих птахів. У сільської ластівки воно зверху відкрите і має форму напівкулі чи глибокого блюдця. Гніздо міської ластівки, прикріплене до карнизу, закрите з усіх боків, а круглий отвір міститься зазвичай збоку.

А ще сільські ластівки зазвичай гніздяться всередині господарських будівель, окремо від інших. Міські ж прикріпляють свої гнізда назовні будівель і досить близько одне від одного.

ЛЮДИ СВОЇМИ ДІЯМИ ВПЛИВАЮТЬ НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ЛАСТІВОК

— Перебування цього виду птахів поряд з людиною ускладнюється деякими чинниками, які суттєво впливають і на чисельність, — відзначає рівненський орнітолог Василь ІЛЬЧУК. — Досить поширена проблема — відсутність місць гніздування.

Річ у тім, що міські ластівки кріплять свої гнізда на стінах споруд, під усілякими карнизами, балконами. Сучасні ж фасади міських будинків часто не підходять птахам, адже до матеріалів, із яких будують фасади, не пристає земляна маса, щоб зліпити гніздо. Крім того, такі споруди ластівки цілком слушно не вважають природними та привабливими.

У селах так само — хата має бути побілена або ж обтинькована таким чином, щоб на ній було зручно ліпити гніздо, — тоді й на ластівок чекати можна. А таких будівель тепер небагато.

Певний час тому птахи любили селитися на колгоспних фермах, корівниках, де і матеріал для гнізда знайти можна, і жити всією родиною комфортно.

Чимало міських ластівок оселялося під дашком балконів. Тепер балкони переважно засклені, а люди неохоче пускають туди пташок.

А ще, спостерігав, птахи можуть просто покинути місце, в якому гніздилися не один рік, і не повернутися до нього, здавалося б, без видимих на те причин, як це сталося з адміністративним корпусом одного із ринків Рівного.

У місті цих птахів можна частіше побачити над площами та широкими вулицями, аніж у вузьких провулках. Лише за несприятливої погоди вони можуть літати між деревами чи над землею. Певно, багато хто бачив, як мило сидять ці пташки рядками на телеграфних проводах чи дротяних огорожах. Вони охоче долучаються до зграй деяких інших птахів, насамперед ластівок інших видів, трясогузок, кропив’янок, вівсянок.

Орнітологи зазначають головні чинники, які впливають на чисельність ластівок: розростання міст, збільшення кількості промислових підприємств, асфальтування сільських вулиць, бетонування доріг, посилення руху автомобільного транспорту, осушення боліт, нові способи вирощування та утримання худоби, застосування отрутохімікатів проти комах (позбавляє ластівок поживи і спричиняє отруєння птахів), знищення гнізд людьми.

Великої шкоди міським ластівкам завдає також ремонт будівель, на стінах яких розташовані їхні гнізда, особливо в період гніздування. Сучасна архітектура, яка не передбачає карнизів та виступів на будинках, позбавляє ластівок місць, зручних для облаштування гнізд.

Пташки часто гинуть, вдаряючись об великі вікна чи засклені переходи між будинками. На жаль, не рідкими є випадки знищення птахів мисливцями під час перельотів і на зимівлях, через сильні морози.

ПТАХА ШАНУЮТЬ З ДАВНІХ-ДАВЕН

Ластівку люди шанують зі стародавніх часів. Так, відомо, що вона вважалася священною пташкою богині Ісіди у Стародавньому Єгипті й богинь материнства у деяких інших культурах.

Сільські ластівки — національні птахи Австрії та Естонії. Та й в українському фольклорі ластівкам присвячено чимало казок, пісень, віршів, прислів’їв, забавок. Мабуть, і самі можете згадати не одну таку.

Є безліч прикмет, пов’язаних з цими пташками. Наприклад, якщо вони літають низько, буде дощ. Цьому є наукове обґрунтування: перед дощем підвищується вологість повітря. Воно робить важчим оперення, тому птахи літають нижче, як певно й комахи, за якими вони полюють.

А от вислів «перша ластівка весни не робить», на відміну від широко вживаного «перша ластівка», має дещо інше значення і застерігає: не будьте занадто довірливими до перших змін.