Від містики до мистецтва

На своєму творчому шляху він здобув репутацію найкращого іконописця Східної Європи. Юрій Нікітін ніколи не малює без належної підготовки: починаючи будь-яку роботу, у будь-якому жанрі, уважно перечитує безліч спеціалізованої літератури, переглядає усі можливі схожі зображення, які хтось вже створив до нього.

Цього митця добре знають студенти та викладачі Острозької академії, адже він регулярно приїжджає до Острога ще з 1997 року. Саме тоді митець намалював відомий портрет Гальшки Острозької, а згодом — безліч картин, пов’язаних з Острозькою академією і самим містом. За словами Юрія Нікітіна, академія стала для нього своєрідним джерелом натхнення. Передусім, його приваблює історичний дух цього місця. Часто художника можна побачити з мольбертом на подвір’ї чи в студентському парку. В Острозі Юрія Нікітіна називають середньовічним магом, адже хто може розповісти більше про середньовічну філософію, містичні історії, магічні трактати, знаки зодіаку, богослов’я, народну медицину, як не він?

Картини Юрія Нікітіна можна побачити не лише у виставкових залах підземної галереї університету, а й в аудиторіях, коридорах, студентсько-викладацькому храмі. На черговій експозиції полотен художника представлені ікони, портрети, натюрморти. Кожна робота, написана у, здавалося б, класичному жанрі, містить нотки новаторства, сучасного переосмислення. Наприклад, на іконах Нікітін малює квіткові німби, на портретах зашифровує чимало символів і прихованих змістів. Зокрема, в іконі «Покрова Богородиці» втілено всю історію як давнього, так і сучасного Острога. Головною ідеєю, за словами митця, було відтворити зображення Богородиці у стилістиці Острозької іконописної майстерні. Під омофором Божої Матері мали постати всі найвідоміші постаті, які були причетні, власне, до історії Острога й Острозької академії.

Розуміючи значимість відродження першого вищого навчального закладу Східної Європи для відновлення ідей просвітництва, Нікітін намалював портрет Григорія Сковороди. Картина «Херувимський мандрівник» — основа академічної колекції сучасного мистецтва. Філософ зображений під яблуневою гілкою зі стиглими плодами, яка нагадує чи то барокові гірлянди, чи то плоди з дерева добра і зла. Картина є глибоко символічною. Для Юрія Нікітіна мушля на плечі Сковороди символізує народження нових ідей філософа, крила за плечима — символ волі, костур у руках — знак обраності.

Цікавими картинами є також «Острозький Мамай», «Весна Мелетія Смотрицького», «Легенда про мандрагору». Остання «переповідає» легенду про заснування Острога. Свою назву місто отримало від того, що колись давно сліпий музикант, який грав на чарівному ріжку і ходив у супроводі собаки-поводиря, знайшов корінь мандрагори — чарівної рослини, яка була наполовину рослиною, наполовину людиною. За переказами, той, хто з’їсть її корінь, вилікується від усіх хвороб і стане щасливим. Музикант, з’ївши корінь, прозрів, оселився в Острозі. Назва міста й походить від того гострого музичного рогу, на якому грав усе життя музикант. Юрій Нікітін у своїй роботі запропонував власну інтерпретацію легенди.

Виставку в Острозькій академії відкрито з нагоди ювілею художника: 9 червня йому минуло п’ятдесят п’ять. А краєзнавець, художник-реставратор Микола Бендюк у співавторстві зі співробітником Музею історії університету Олесею Гощук видав книгу про життєвий і творчий шлях митця під назвою «Юрій Нікітін — художник, містик, філософ».