Перейти до основного вмісту

Вогняна саламандра

Вона завжди привертала увагу людей, які захоплювалися нею і водночас боялися
10 жовтня, 15:44

Із жовтня вогняні, жовто-чорні плямисті саламандри зазвичай перебираються на зимівлю, ховаючись між корінням дерев, у підземних сховищах, під камінням чи в норах, часто великими групами. Із зимових сховищ вони виходять при потеплінні до +10 градусів. Проте яскравих сонячних променів холоднокровні тварини також уникають і ховаються від них.

Та їх і в інший час непросто зустріти на території Україні — ці саламандри занесені до Червоної книги і трапляються переважно в одному регіоні — в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях. Тут вони живуть у букових та смерекових Карпатах, піднімаючись часом аж до верхньої межі лісу, населяють криволісся і полонини, рідше — узлісся і зруби.

Якщо вам все ж вдалося побачити саламандру, ви відразу її впізнаєте за яскравими жовтими плямами неправильної форми на гладенькій чорній шкірці. А на перший погляд здається — ящірка ящіркою: голова, гострий хвіст, лапи...

НАЙБІЛЬШІ ХВОСТАТІ ЗЕМНОВОДНІ В УКРАЇНІ

Українські Карпати, Румунія та Болгарія — це східна межа поширення вогняної саламандри, — розповідає біологиня Марія САВЧУК. — Це найбільші хвостаті земноводні України, загальна довжина дорослих тварин досягає 150 — 250 міліметрів, самиці зазвичай трохи більші за самців. Личинки, окрім розмірів, відрізняються від дорослих тварин зовнішніми зябрами, наявністю на спинному боці й хвості шкіряної складки та темно-сірим забарвленням із невиразними плямами. Саламандри доволі постійні в симпатії до одних і тих самих ділянок проживання. У публікаціях науковців розповідається, що приблизно 20 відсотків особин у Карпатському біосферному заповіднику знайшли через рік у радіусі 20 — 25 метрів від точки мічення, а ще через чотири роки тут виявили 10 — 15 відсотків кількості мічених тварин.

Плямиста саламандра відрізняється масивною круглою головою і широким незграбним валькуватим тулубом. Хвіст коротший за тіло, великі опуклі очі, позаду яких видовжені привушні залози — паротиди, яка містять отруту, смертельну для багатьох тварин. Для людини отрута саламандри не становить небезпеки, проте викликає печіння, якщо потрапляє на слизову оболонку. Лише у XVII столітті вчені довели, що саламандра ніколи не нападає першою, але у стресовому стані може виділяти захисну речовину зі своєрідним мигдалевим запахом. А до того — у чому тільки не звинувачували бідну тваринку! Сама ж вона харчується різними комахами, слимаками, невеликими жабами. За здобиччю різко кидається усім тілом і намагається відразу проковтнути її.

 Саламандри схожі на ящірок, тому люди нерідко їх плутають. Проте саламандра має ширшу і округлішу голову, а гладка, волога шкіра у неї позбавлена лусочок. Шкіра ж ящірок суха і вкрита лусочками. На передніх лапах саламандри мають по чотири пальці, а на задніх — по п’ять.

Найактивніший спосіб життя вони ведуть у сутінках, уночі й ранком, але після дощу їх можна побачити і вдень. Мабуть, тому в Карпатах саламандру називають дощинкою, дощівкою і дощовою ящіркою. А ще її іменують вогняною ящіркою, сисмолоком, ящуром, сисаком і навіть качуром. Що ж, її предки точно пам’ятають і ящурів, і динозаврів.

ТА, ЩО ЖИВЕ У ВОГНІ

Вогняна саламандра завжди цікавила людину, насамперед завдяки своєму неординарному забарвленню. Про неї з давніх-давен розповідали найнеймовірніші міфи та легенди. Наприклад, про те, що саламандра живе у вогні, що якщо кинути її у полум’я, то воно згасне. Цей забобон у багатьох мовах закріпився і в назві саламандри. Слово «саламандра» в перекладі з перської означає «живе у вогні». А сама тваринка довго викликала забобонний страх і найнеймовірніші міфи. В одних розповідалося, що вона безсмертна, а її шкірка лікує від усіляких хвороб, в інших — що це маленький дракон, з якого згодом виросте страшне чудовисько. Давньоримський вчений Пліній-старший писав: «Саламандра настільки холодна, що від її доторку згасає вогонь». У магії Середньовіччя саламандру вважали духом вогню.

Неабияк цікавила загадкова тварина і Леонардо да Вінчі. Він вважав, що саламандра харчується вогнем, в якому її шкіра постійно оновлюється. Алхімік Парацельс надав їй рангу одного з чотирьох елементів, що відповідають стихіям — землі, повітрю, воді й вогню. Саламандра, звісно, була елементом вогню.

Так само існує багато версій, які все це намагаються прояснити і пояснити. Так, в одній з них ідеться, що саламандри люблять ховатися у дровах, якщо поблизу немає цікавішого для них містечка. Разом із дровами вони потрапляли у піч, а потім вискакували з неї, відчувши полум’я. А вологе дерево це полум’я гасило. Тому й виникла легенда, що вони у полум’ї народжуються і живуть. Насправді ж ці амфібії виводяться у водоймах, де живуть деякий час перед тим, як вийти на сушу.

ВОГНЯНА САЛАМАНДРА ЗАНЕСЕНА ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ

Тривалість життя саламандри в дикій природі досягає 15 років, у неволі ж, де вона не зустрічається з основними небезпеками, — навіть до 50 років.

На чисельність цих тварин у Європі негативно впливає вирубка листяних лісів і переважання хвойних. Зникнення природних місць існування стає однією з головних причин, що загрожують існуванню саламандр, вважають екологи. Вогняна саламандра занесена до Червоної книги України. У Європі вона під захистом Бернської конвенції з охорони європейський видів дикої фауни і місць їх перебування.

Природні вороги саламандри — змії та вужі, деякі птахи (рибалочка і пронурок), дикий кабан. Личинками саламандр можуть харчуватися водяні хребетні. Проте природних ворогів у неї не так багато, бо коли захищається, саламандра використовує свої залози з отрутою. Та й своїм яскравим виглядом попереджає: я отруйна, не чіпайте!

У деяких країнах саламандр нещадно винищують заради отримання м’яса для делікатесних страв і отрути, яку використовують для лікування.

Саламандри — дуже повільні тварини, тому часто гинуть, намагаючись перейти дорогу, під колесами машин, як і багато інших дрібних тварин — їжаків, жаб, змій.

У 2003 році Національний банк України випустив золоту монету номіналом дві гривні, присвячену єдиному виду роду саламандр у фауні України.

А ще зображення саламандри залюбки використовують як цікаву емблему. Насамперед, пожежні та страхові товариства. От і найкращі черевики випускає відома фірма з такою назвою.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати