Запрошення на «Голий сніданок» із… мистецтвом
Упродовж місяця кияни та гості міста матимуть можливість завітати на «особливе харчування» у столичну «Я Галерею», де 24 квітня представлено новий авторський проект художника Микити КРАВЦОВА
Микита Кравцов — молодий і дуже амбітний автор. Вихованець класичної живописної школи, наразі зухвало кидає їй виклик, намагаючись зруйнувати її канони. Його новий персональний проект «Голий сніданок», за зізнанням самого художника, являє собою пошук власної реальності — «своєї, а не нав’язаної ззовні». Це — роздуми над питанням, що є цією реальністю, й водночас — творчі рефлексії над романом Вільяма Берроуза «Голий сніданок»: «Це — мить, що застигла. Мить, коли кожен бачить те, що є на кінці кожної виделки».
Картини та колажі намагаються заплутати, перетворюючи пошук реальності в психоделічний абсурд.
«Що таке реальність? Я навіть не можу собі це уявити. Спроби усвідомити реальність ведуть тебе по безкінечному лабіринту, що стрічкою розвивається в тебе під ногами, й із кожним новим кроком або стрибком, який наближає тебе до істини, затягує зашморг у тебе на шиї, — зауважує художник Микита КРАВЦОВ. — Крок за кроком, поки ноги не відірвуться від землі й не почнуть погойдуватися, як маятник Фуко в Паризькому пантеоні, викреслюючи химерний малюнок на піску».
Книжка «Голий сніданок» написана Берроузом «методом нарізок». У підсумковий рукопис роману (іноді його ще називають антироманом) шляхом компонування потрапило безліч різнорідних текстів, тому роман «Голий сніданок» практично позбавлений звичної для нас нитки оповідання. Саме цим і пояснюється, як художник «вирізає» цілі шматки з полотен «Голого сніданку», він ніби цитує реальність, залишаючи паузи між репліками.
«Голий сніданок» Вільяма Берроуза вперше опублікували англійською мовою 1959 року в паризькому видавництві Olympia Press. Російський переклад роману вийшов 1994 року. В Європі та США книжку заборонили через часте використання обсценної лексики, відвертої гомосексуальної спрямованості та наявності сцен із описом педофілії та дітовбивства. Вільному поширенню роману в США передували два гучні судові процеси, в ході яких на захист «Голого сніданку» виступили відомі письменники та поети, зокрема Норман Мейлер і Аллен Гінзберг. Підсумком слухань стало зняття з роману всіх звинувачень в «непристойності». Судовий розгляд, який закінчився 1966 року, став останнім в історії США процесом, на якому розглядалася можливість цензурної заборони на публікацію книжки.
Тож в однойменному проекті Микита Кравцов намагається по-мистецьки осмислити роман Вільяма Берроуза: «Голий сніданок» наштовхує на думки — наскільки реально чи нереально те, що ми називаємо «реальністю». Реальність, яку нам намагаються нав’язати, реальність, яка нас оточує, та реальність, про яку ми мріємо. Іноді прокидаючись ночами, споглядаємо порожнечу, в якій очі намагаються навести фокус і не можуть зачепитися за жодну деталь. Потрібно впустити реальність у себе й відмовитися від неї. Реальність — це реакція свідомості на результат дії, незалежно від бажання або можливості».
ДОВІДКА «Дня»
Микита КРАВЦОВ — кримський живописець, графік, пейзажист. Народився 1988 року в Ялті. З 2004-го навчався в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури. Учасник численних виставок і пленерів. 2012 року — учасник Паралельної програми Першої київської міжнародної бієнале сучасного мистецтва ARSENALE-2012. Живе та працює в Києві. Роботи зберігаються в приватних збірках в Україні, Росії, Греції, Іспанії, Франції.
