Заряд Кам’яної Могили

Кам’яна Могила — світова пам’ятка древньої культури поблизу Мелітополя. Природний храм над річкою Молочною являє собою залишки пісковика Сарматського моря, з тріщинами і розломами, що призвели до химерного нагромадження плит і утворення великого числа гротів і печер, які донині зберегли тисячі настінних малюнків і знаків писемності. Поблизу Кам’яної Могили не виявлено людських поселень, що свідчить про її використання у культових цілях виключно як святилища.

Творчою спадщиною Кам’яної Могили зацікавилися митці Анатолій Фурлет (м. Буча), Сергій Лаушкін (м. Київ) та Олександр Чегорка (м. Кам’янське). Вони отримали потужний заряд натхнення завдяки подорожі до священного місця. Ідея створити такий проект виникла в Анатолія Фурлета рік тому. До участі у ньому він запросив художників-однодумців і був підтриманий директором Музею історії міста Кам’янського (у нещодавньому минулому — Дніпродзержинськ) Наталією Булановою. У цьому музеї у рамках щорічного Всеукраїнського історико-культурологічного фестивалю «Мамай-fest» нещодавно відбулося відкриття виставки «Кам’яна Могила. Реінкарнація».

ЛЕНД-АРТ ОЛЕКСАНДРА ЧЕГОРКИ

Сергій Лаушкін та Анатолій Фурлет працювали у майстернях після повернення додому, користуючись композиційними задумами та начерками, зробленими в експедиції, а Олександр Чегорка відразу вдався до творчих експериментів безпосередньо на каменях святилища. Він розповів: «Я був вражений побаченим, захотілося торкнутися невідомої стихії... тріщини, мох зелений і сріблястий створювали якийсь уявний світ. Іноді виникало бажання робити об’ємні малюнки піском, якого було багато довкола. Деякі з них малював уночі, у сяйві повного місяця (серія «Місячне сяйво»).

С. ЛАУШКІН. «СПОМИН ПРО САРМАТСЬКЕ МОРЕ», ПОЛОТНО, ОЛІЯ

Усі ці роботи (близько 40), створені у техніці ленд-арт, залишилися тільки на фотографіях — вітер розвіяв їх, приєднав до царини вічності». Основою творчості Олександра Чегорки є етно-модернізм. У середині 80-х років він почав створювати власний стиль на основі оригінальної колористики та фольклорної символіки, де людина та природа — єдине ціле. Тому не дивно, що подорож до витоків прадавнього мистецтва стала для нього одкровенням.

ПОЛІТ У НЕВІДОМЕ СЕРГІЯ ЛАУШКІНА

Сергій Лаушкін належить до того ж творчого покоління, що й Олександр Чегорка та Анатолій Фурлет. Майже одночасно вони вступили до Національної спілки художників України і водночас досягли рівня високої майстерності. Корінний мешканець Дніпродзержинська, С. Лаушкін переїхав до Києва на початку 2000-х років. Його живопис та скульптура з дерева природно співзвучні з мотивами Трипілля та інших древніх культур. Жінка — головний символ його творчості — може бути центральною фігурою міфічних сюжетів, праобразом материнства, любові, життєдайної сили.

А. ФУРЛЕТ. «ГОЛОС ТРАВИ», ПОЛОТНО, ОЛІЯ

Ще на початку творчої діяльності важливими для Сергія були символи, які він зображував в офортах: птах — хранитель небесних таємниць та риба — праматір первісного світу. Ця тема лишається для нього актуальною і сьогодні. З гілок, знайдених неподалік від Кам’яної Могили, художник зробив дерев’яні скульптури, десять з яких доповнили його теплий за гамою та енергетикою живопис у експозиції «Кам’яна Могила. Реінкарнація». Його дивний птах — модель польоту у невідоме — став основою інсталяції та композиційним центром виставки трьох митців.

ХИМЕРНИЙ СТИЛЬ АНАТОЛІЯ ФУРЛЕТА

Наймістичнішими у проекті є твори Анатолія Фурлета. Техніка їх виконання створює химерний стиль. Тіні людських постатей, схожі на єгипетських чаклунів, блукають у синьому тумані, лишаючись майже непомітними («Весняний ритуал», «Ранковий петрогліф»), загадковий мандрівник ходить босоніж межами реального світу та сну. Відлуння гротів донесло до підсвідомості художника спогади про золото шумерських та єгипетських усипальниць. Ефект прадавніх коштовностей створюється за допомогою вкраплень золотої фарби та рельєфної фактури («Голос трави», «Цей золотий ранок»). У графічних роботах прочитуються символи кола, чаші, писанки. Таємні знаки органічно доповнюють абстрактні сюжети і нагадують петрогліфи. Анатолій Фурлет працює над темою Кам’яної Могили вже три роки. «Те, що в мене є зараз, — лише невелика частина проекту, — говорить художник. — У цьому напрямку планую працювати і далі разом зі своїми колегами».