<center><font color=ff0000>АУКЦІОН ПОДІЙ п. ХВОСТІВА</font></center>

Пані й панове! Леді й сери! Цього тижня одним сером стало більше - Елтоном Джоном. За внесок у пам'ять принцеси Діани (у розмірі $32 млн.) від королівського дому йому присуджено це звання, котре, на кшталт, радянських - "Переможець соцзмагання" або "Почесний товариш". Так що форми морального заохочення розвинені не тільки у нас, але й у великобританців... Виставляємо нові лоти.

№1 КОМУ - ОРДЕН, КОМУ - В ПИКУ (77 у.о.)

Скандал навколо ремонту (на смішну суму 80 млн. грн.!) Палацу "Україна", попри спроби його погасити поширюється, як лісова пожежа.

Президент застосував улюблений прийомчик: швидко знайти крайнього. У Дніпропетровську він сказав, що в історії з палацом О. Омельченко ні при чому, позаяк у той час главою столичної міськдержадміністрації був Л.Косаківський. На кучмівський випад Косаківський відповів: "Це прихована, дуже тонка форма переведення стрілок на людей, які не мають до цього ніякого відношення". І справедливо задумався над питанням: "Чому ж тоді нагороду за Палац "Україна" отримав Омельченко?"

Дійсно, за власні успіхи Омельченкові перепав орден, а Косаковському за чужі - перепало на горіхи. Як кажуть грузини: "Абидна, да?"

Розстроєний Леонід Григорович збирався подавати на Л. Кучму до суду, мотивуючи це так: "Президент все ж має думати, що він говорить". А навіщо?

№2 ЕКСТРАСЕНС НА СЛУЖБІ МІНОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я? (61 у.о.)

У середині 90-х з-за кордону до України ринув потік продуктів низького гатунку. Щоб фільтрувати "відходи західної цивілізації" три роки тому виник Держкомітет зі стандартизації товарів, позаяк Міністерство охорони здоров'я не справлялося. (Там видавали протягом дня папірець: небезпечний товар для здоров'я чи ні. Тобто якщо одразу відкинеш копита - забороняли. А якщо ні - уперед! З того, що вирвалося у "перед" - знаменитий розчинник "Юппі". До всіляких гидотних добавок у ньому докопалися тільки через кілька місяців після активної його реклами і розпродажу).

Зараз Верховна Рада ухвалила Закон "Про безпеку і якість харчових продуктів". Права Держкомітету посилилися, а колишнього монополіста - Мінохорони здоров'я - навпаки. Після галасу, як годиться, почалася бійка.

Комітетський голова Т. Кисельова поскаржилася на ТБ на головного санітарного лікаря України Л. Некрасову. Та, мовляв, їй сказала: "Яке тобі діло, Кисельова, як ми визначаємо безпеку продуктів? Може нам визначає екстрасенс?"

Все може бути. Оскільки нещодавно креветочки прибули з Литви з десятиразовою кількістю миш'яку. Екстрасенс навряд чи це відчує. Якщо, звичайно, не покуштує.

Лот №3. ПЕРШОКВІТНЕВИЙ ЖАРТ УРЯДУ ДІСТАВ "БІЗНЕС" (42 у.о.)

Рожева, величезна, соковита, кругла... сідниця. З ручкою. На всю обкладинку респектабельного ділового тижневика "Бізнес". Ох, як вже художник старався, вимальовуючи відтінки сідничого місця! Вершина натуралізму!

Та що ж трапилося? А просто з 1-го квітня (Кабміну не відмовиш у почутті гумору) заборонено ввезення імпортних автомобілів старше п'яти років і дешевше п'яти тисяч баксів. Цей жорсткий державно-монопольний захід введений для розвитку корейсько-українського підприємства "АвтоЗАЗ-Daewoo". (Геть "Мерседеси"! Даєш "Таврії" і "Daewoo"! Хочеш, не хочеш - прошу в "Запорожець". Кабмін з лакейською догідливістю, розкриває двері).

Хоч бульварно-сіднична подача теми насторожує, але зрозуміле одне: бізнесменів довели до крайності. А останній пасаж статті просто розчулює. Цитуємо оригінал. "Кого и как благодарить. Автолюбители, по совместительству являющиеся еще и избирателями, смогут выразить свою благодарность правительству, не дожидаясь 1 апреля. Напоминаю, нынешний премьер-министр, подписавший запрет на ввоз автомобилей старше пяти лет, возглявляет список народно-демократической партии Украины".

Приєднуємося до привітання Валерієві Павловичу Пустовойтенку!

Лот №4. ШОУ-БІЗНЕС ПО-УКРАЇНСЬКИ (17 у.е.)

Дивишся наші відеокліпи, і створюється враження, що телебачення в Україні з'явилося минулого тижня. Секрет "майстерності" трошки відкрив господар "Території А" О. Бригинець. Він повідомив, що український кліп знімається так: "Невгомонний автор йде до режисера. Той знаходить ліву камеру, платить 20 баксів операторові і десять на монтажі. Після чого хлопчина тикається у всі телепередачі зі словами: "Ось тут ми кліпчик зняли", - і кліп крутиться, бо бракує вітчизняних музикантів".

Взяти той же бригинцівський кліп на пісню Юрка Юрченка "Я йду". Весь кліп співак... крокує проспектом. Себто - йде. І хоч Юрко рухається, зрозуміло, що шоу-бізнес у нас у стані правця. Може - це менталітет такий? У всьому світі гроші вкладаються в артистів, а потім повертаються з прибутком. І тільки в нас, як зізнався Бригінець: "Гроші не повертаються. Але і не вкладаються". Ніхто не ризикує, але ніхто й не п'є шампанське. Тверезість!

Лот №2 (72 у.о.) - про те, як Костянтин Гнатенко зважився "рекламувати презервативи в натурі" - придбав герой популярного кубинського анекдоту. Прийшов він якось до аптеки, і попросив "гумовий виріб" надзвичайно великих розмірів. Йому дали. Він попросив ще більший. Потім ще. Коли очі аптекаря від здивування розширилися, покупець, натягуючи на себе засіб контрацепції повідомив, що на карнавалі він гратиме роль чоловічої гідності в безпечному стані. Такий ось АнтиСНІД!

Лот №3 (25 у.о.) - про те, як сини Назарія Яремчука і його друга дружина судяться через будинок знаменитого артиста вартістю 56 млн. грн., напираючи на те, що будівля їм дорога, "як духовна спадщина" - купила одна директриса школи. Та, котра на запитання Ролана Бикова (після фільму "Опудало", його, як режисера картини, стали запрошувати у школи для "проблемних бесід"), як у них йдуть справи з духовністю, відповіла: "З духовністю у нас добре - є духовий оркестр".

Лот № 4 (15 у.о.) - про те, як голова Центрвиборчкому М. Рябець заявив, що дав помічникам завдання вирізати публікації про нього з газет, щоб пішовши на пенсію "з насолодою все прочитати" - придбав граф Хвостів (на жаль, мій далекий родич - п.Х.). Від був найвідомішим графоманом XIX століття. У честолюбстві він не поступається п. Рябцю. І хоча його книги ніхто не купував, він за свої кошти неодноразово перевидавав багатотомні зібрання власних творів. Наприклад, його байка "Змія і Пилка" починалася так: "Якось раз до пилки змія прийшла..."