Аукціон подій п.Хвостіва

ВАША ВЕЛИЧНОСТЕ, ЧИ НЕ ЧАС СТАТИ ПРЕЗИДЕНТОМ?

Демократичні перетворення зробили черговий фінт. У колишніх країнах дуже розвиненого соціалізму народ пройшов три стадії: спочатку він втомився власне від соціалізму, а потім ще більше його втомили реформи дикого капіталізму. Народ розчарувався і в комуністах, і в демократах. Тому не дивно, що в одній, окремо взятій країні, а саме у Болгарії вирішили повернутися до монархії. І обрали свого, так би мовити, царя. «Конкретно-реального», 63-літнього Симеона-Бориса Сакс-Кобургського, чи просто Симеона II.

Він, перебуваючи у вигнанні, успішно займався бізнесом. Така собі інтелігентна людина в діловому костюмі. Говорить, що коли вів бізнес, то, звісно, не козиряв царським походженням. Партнери б його не зрозуміли. Але зараз, повернувшись у політичне життя, він пригадав свою богообранність. І болгарський народ, заморений демократами, обрав його.

Цитуємо самого царя: «У цей складний перехідний період від тоталітаризму до демократії корисно відновити освiчену конституційну монархію. І ось чому: будь-який монарх, без жодного сумніву, є патріотом своєї країни... Всі монархи з раннього дитинства виховувалися в дусі служіння державі і любові до свого народу і просто не можуть поступити інакше».

Мені здається, Симеон дещо ідеалізує образ монарха. Історичних прикладів, де вони, не дивлячись на «виховання та патріотизм», витворяли чорт знає що — вистачає. Просто приклад демократів, які замість турботи про «рівність, свободу і братство» в основному тупо крали — стоїть ближче. А монархія, внаслідок історичної віддаленості, вже здається чимось райдужним і сяючим, немов корона.

Подивимося, а раптом цей Симеон — і справді порядна людина. Таке з царями також траплялося. Може, Українi згадати про те, що у неї теж був свiй цар — Данило Галицький. Якщо родичi знайдуться — час подумати про полiтичну кар’єру.

ОСТАННІМ БРАТОМ КАРАМАЗОВИМ ВИЯВИВСЯ ЖИРИНОВСЬКИЙ

Володимир Жириновський, безумовно, володіє артистичними здібностями. Однак днями він вирішив потягатися з самим театром на Таганці.

А було так: на виставі «Брати Карамазови» за Достоєвським між Юрієм Петровичем Любімовим та Жириновським відбулася суперечка. Володимира Вольфовича понесло: мовляв, вся ваша достоєвщина і краса, яка врятує світ, у порівнянні з його, Вольфовича, ораторським мистецтвом — нісенітниця. Мовляв, якщо сам Жириновський несподівано вийде на сцену і у своїй неповторній темпераментно- пристрасній манері заявить народу, що його, мовляв, обманюють, жодної краси не існує, йдіть додому! То народ, протверезівши, покине зал.

Режисер з депутатом уклали парі.

Побачивши несподівано на сцені під час вистави Жириновського, публіка впала в тихий шок. І спочатку вирішила, що Вольфович уже підвизався служити актором. Він і в кіно вже пару разів знявся. Може, Любімов дав йому роль одного з братів Карамазових?

Але натовп швидко учуяв, що текст Володимира Вольфовича слабо нагадує геніальну прозу Достоєвського. І став ремствувати. А потім почав свистіти і прогнав зі сцени «пророка істини» ліберала-демократа.

Одна старушенція так розійшлася у своєму обуренні, що тикаючи злі дулі в напрямку пророка-аматора, нестямно кричала: «Фігушки! Не підемо звідси!»

Висновків у цьому випадку два. Перший: Достоєвский «крутіший» за Жириновського. Принаймні поки що. І другий: гроші-то за квиток заплачені. А наша публіка (та й будь-яка інша) не любить на витрачені грошенята не доотримувати задоволення. Тут уже — вибачте.

ЛЮДСЬКА ОПІКА ТВАРИНАМ ОБХОДИТЬСЯ ДОРОГО

В Австралії зроблено сенсаційне відкриття. За новими дослідженнями американських вчених Каліфорнійського університету під керівництвом Джона Елроя на американському континенті, мамонти і шаблезубі тигри у Північній Америці, а також гігантські рептилії і сумчасті тварини в Австралії зникли не через природний катаклізм або які-небудь інші екологічні катастрофи, а були винищені первісною людиною. Згідно з цими дослідженнями зникло до двох третин всіх великих тварин. Людина, виявляється, і за давніх часiв уже всіх дістала. Що видно і з ситуації у сучасному Рівненському зоопарку.

Мало того, людина там звірів у клітках тримає — та ще й не годує. Чи того й доглядати перестане. За заявами у пресі їх директора Олега Павлюка («КВ») з держбюджету замість 234 тисяч гривень субсидій на нинішній рік дали тільки 100. З таким фінансуванням доведеться iз сорока працівників «залишити трьох-чотирьох, а з тварин залишиться пара пітонів і пара лебедів». Держава, у віданні якої перебуває ця установа, також не виділила коштів.

І директор затіяв (поки як загрозу) небувалу справу: продати частину звірів для того, щоб годувати тих, що залишилися. Того ж лева можна «загнати» за $600. Верблюда — ще дорожче. Отже, якщо зустрінете на вулицях міста Рівного громадян, котрі гуляють з подібними «домашніми улюбленцями», — не дивуйтеся.

Одне можна сказати — що первісна людина, що сучасна до смерті (іноді в прямому значенні) набридла «братам своїм меншим».

З ПОЧУТТЯМ ГЛИБОКОГО МОРАЛЬНОГО ЗАДОВОЛЕННЯ

Екс-президента Росії Бориса Єльцина вигнали з...колгоспу. Борис Миколайович був позбавлений земельного наділу в Калінінградській області.

У ході виборчої кампанії 96-го року він був зарахований до складу АТ господарства Мельниково. Тоді селяни, в надії отримати п’ятимільонну допомогу на будівництво школи, включили туди Єльцина. Відповідно, за «гарантом» було закріплено 5 гектарів.

Однак Єльцин не виправдав покладених на нього надій — ні в масштабі держави, ні в масштабі колгоспу. Він не вніс обіцяні кошти, і школу так і не побудували.

Селяни спересердя вирішили морально задовольниться, виключивши президента за «нехорошу поведінку». Інші виборці і цього не можуть.

НА МОТОЦИКЛІ — ДО ВІРИ

Звичайно, зміцнювати віру підданих численними поїздками і проповідями, як робить Папа Іван Павло II, який збирається з візитом в Україну, — справа, що заслуговує на схвалення. Але непоганий досвід впровадження в молодь християнських заповідей продемонстрував у В’ятці отець Олександр.

Раніше байкери (тобто — мотоциклісти) завжди були схильнi до диявольської атрибутики. У численних американських бойовиках з гуркотом мчать байкерські банди на чорних мотоциклах, рясніючи написами на куртках на зразок: «Посланці диявола» або «Янгол пекла».

А ось 35-рiчний в’ятський священик отець Олександр створив «божеський» клуб. Назва у нього відповідна — «Орден Преображення».

Молодий священик Олександр Пермінов давно захоплювався мотоциклами. Потім з двома приятелями вирішив, так би мовити, з Божого благословення організувати молодіжний байкерський клуб.

Звичайно, він не мчить на мотоциклі в сутані. Міняє вбрання церковника на «прикид» байкера: шкіряні штани, куртка і т.д. Але поїздки байкерів особливих турбот городянам (як це буває звичайно) не завдають. Поводяться «орденоносці» культурно — без пияцтва і стриптизів. Умови прийому в клуб — тридцять годин відробляння на відновлення місцевого храму. І ось настоятель Спаського собору між розмовами про глушителі та кінські сили розповідає молоді про християнські цінності. По-моєму — молодець.