Перейти до основного вмісту

Аукціон подій п.Хвостіва

10 листопада, 00:00

КОМЕДІЙНИЙ БОЙОВИК З ПОЛІТИЧНИМ СЮЖЕТОМ

Штати за комедійністю і парадоксальністю своїх президентських виборів переплюнули політичний маскарад у Югославії, де (нагадаємо) обидва кандидати на посаду президента одночасно святкували перемогу. Американська Новосвітовистава виявилася більш вражаючим спектаклем. (На те й супердержава, до того ж — мати Голлівуду). Починаючи навіть з того факту, що вибори ці проходили в переддень Жовтневої соціалістичної революції.

Сюжетець розвивався так.

Суперники Альберт Гор і Джордж Буш-молодший у королівських перегонах почергово дихали один одному в потилицю.

Штат Флорида залишався останнім, який повинен був визначити кому ж із них бути королем. Перед голосуванням у Флориді їх показники були такими: за Буша 246 виборщиків, за Гора — 249 виборщиків. (Кожен «виборщик» — скільки-то тисяч виборців). І ось почалося голосування.

Пізно вночі було оголошено, що переміг Джордж Буш-молодший. У цей момент у штаті Техас у місті Остін, де перебував передвиборний штаб Буша почалося святкування, а в штаті Теннесі в місті Нашвілл, і без того, засмучених людей полив дощ.

А взагалі в цій битві двох претендентів, хто б з них не переміг, АЖ ПОЛОВИНА Америки повинна була б засмутитися. А зрадіти — ЛИШЕ ПОЛОВИНА виборців (Сподіваюся, логіка ясна — що це за вибір, якщо в його результаті така величезна кількість народу буде не задоволена?)

Засмутилися «горці» і теннеська природа заплакала.

Також вельми пригнічений Гор, зателефонувавши до Буша, поздоровив його з перемогою, і, приготувавши відповідну промову переможеного, відправився до Меморіалу Слави, звідки й повинне було прозвучати «шкодуюче слово».

Але, дорогою в цей самий Меморіал, йому скинули на пейджер, що розрив у нього і Буша зовсім не 50000 голосів, як передавалося спочатку, а менше. Начебто до 5000.

У другому повідомленні на пейджер було названо ще більш мізерну цифру — 1200. Цифри голосів, що постійно міняються, виглядали приблизно так: 2909136 — Буш і 2907351 — Гор.

Як бачимо, розривчик... мізерний. Дивовижна подія — кінець усієї справи вирішувала жменька флоридців. ( Як колись, лише триста греків стали вирішальними для кінця битви з персами). У законі є якась поправка, якщо розрив буде настільки малим.

Гор, підбадьорившись, тут же знову зателефонував суперникові й дуже зіпсував йому настрій. Мовляв, Джордже, я з поздоровленнями годину тому дещо погарячився, і поки що це... прошу постривати з радістю. Невідомо ще хто кого поздоровлятиме. Може ви — мене.

Що відчув при цьому бідний Буш — одному Богу відомо, до біблійних істин якого, він неодноразово звертався в своїх дебатах. Думається, що в цю секунду йому не дуже-то й хотілося любити підступного Альберта, «як ближнього свого».

Ви уявіть собі: півтори години зі всіма обніматися-цілуватися, пити шампанське, приймати поздоровлення і реготати від щастя, а потім — таа-кий ОБЛОМ!

Радіюче населення Техасу і міста Остіна також зажурилося разом зі своїм губернатором. Одночасно з цим крики радості охопили головний майдан Нашвіллу в Теннесі, де мокрі від дощу громадяни захоплено стрибали разом з надією, котра знову з’явилася. Хоч кіно знімай. Гадаю, що люди, котрі ніколи не цікавляться політикою зачаровано дивилися на це шоу. Причому в усьому світі.

Було оголошено додатковий перерахунок голосів у Флориді.

У четвер оголосили, що розрив виявився 1700 голосів. Потім — на 350 менше на користь Гора.

Знайшли якісь три коробки, де були невитрачені бюлетені. Пізніше з’явилися якісь на рідкість тупі громадяни, які не могли, виявляється, весь цей час розібратися в бюлетенях, оскільки ті «дуже складно складені» i неясно, як точно вказати свого кандидата. Тобто вони, висловлюючись мовою народного прислів’я, ухитрилися заблукати не в трьох, а навіть у двох соснах.

Коротше з’явився той самий «виборний туман», який ніяк не міг дати закінчити парламентські вибори в нашому 221 окрузі. Там цифри остаточного голосування неодноразово мінялися через «погану політичну видимість».

Що ж, подивимося, коли погода проясниться на Північноамериканському континенті.

ЕММАНУЕЛЬ ПОВАЛІЙ

Всіх уразив свіжознятий кліп Таїсії Повалій на пісню «Губы твои алые».

Там дві, вельми симпатичні лесбіянки, довго придивлялися одна до одної, поки, зрештою, цілуючись, не завалилися на дорогі м’які меблі.

Для українського шоу-бізнесу (якщо можна так висловитися) це надто сміливо. Тим більше, що Таїсія виробляла завжди досить шаблонний продукт, хоч і пристойної якості.

З приводу кліпу Повалій зазначила: «Не розумію, чому такий галас навколо нього. Ну, жартували ми, сміялися, думали, що б таке вигадати. І пригадали, що кохання ж буває різне — хочемо ми цього чи не хочемо. Ці люди живуть поруч із нами, і їх треба підтримувати. Мені щиро шкода людей, які хочуть змінити свою стать — як їх природа скривдила! Це трагедія: хтось хоче покінчити життя самогубством, адже їх не розуміють навіть батьки. Так перевернімо ж цей світ! Коли задумували кліп, ми не мали наміру займатися пропагандою сексменшостей: нам просто хотілося розкрутити пісню, ось і все».

Її чоловік і продюсер Ігор Ліхута: «Що мене особливо дратує: якби такий матеріал зняли, скажімо, Алла Борисівна Пугачова, Лариса Доліна, чи іноземні артисти, це сприймалося б абсолютно нормально! Всі б говорили: «Ось це — рівень!» Але коли це робимо ми — починається: «Як це можна? Я — вчителька, у мене троє дочок, негайно зніміть це з ефіру!» ТРК «Київ» вже перенесла кліп на вечірній час, а кліп Джорджа Майкла, в якому поліцейські займаються одностатевим коханням, це — нормально!»

Мені здається, ЦЕ ТРАПИЛОСЯ зовсім з інших причин ніж ті, на які вказали Ігор з Таїсією.

В усіх номінаціях на різних конкурсах Повалій весь час дістаються призи в рубриці «Традиційна естрада». І постійно це визначення Таю кривдить.

Вона з запалом говорила: «Ну чому мої пісні — це традиційна естрада, а пісні Могилевської — ні? Або Пономарьов — не традиційна естрада, а Повалій — традиційна: я цього не розумію. Є просто популярна музика! Вони весь час вставляли мене в рейтинги, а в результаті давали номінацію «традиційна естрада» — мені це набридло».

Вона бажає бути «просуненою», а не якою-небудь «традиційною». Повалій же не Надія Бабкіна!

І ось Таї захотілося розбити свій стереотип. І якщо не в музиці, то хоч би в ОБРАЗІ. З традиційної орієнтації, зробити — нетрадиційну. Тая стала Еммануеллю.

Хоч, відверто кажучи, не в образу прекрасній співачці, і ця остання річ зроблена досить в стандартній естрадній манері. Сексуальна орієнтація естрадну — не змінила.

ЖОДНОЇ ПЛЯМИ

Учень Гарі Каспарова, російський гросмейстер Володимир Крамник приголомшив свого вчителя і відібрав у нього шахову корону світу. Це сталося в 15-й партії. Рахунок матчу 8,5:6,5. Крамник став 14-м у історії шахiв королем, а Гарі Каспаров — найбільш «довгограючим». На троні він пробув 15 років, що не вдавалося нікому з його попередників.

Зате кожен з них володів певною «фішкою»: Фішер був скандаліст, Таль — «авантюрист, що п’є», Карпов — «солдат імперії Рад», Каспаров — егоцентричний егоїст. У кожного з них була якась вада, які так люблять журналісти.

І зараз деякі аналітики страшенно нарікають, що до Крамника неможливо присікатися. Тільки, кажуть, що був він товстуватий. Загалом — недолік. І одна вада була у Крамника — куріння. Так треба ж: він і палити покинув і схуднув. Тепер Володимир, як Штірліц: «Працелюбний, з товаришами по роботі підтримує добрі стосунки, в зв’язках, що порочать, помічений не був».

Сподіватимемося, що поклавши на голову шахову корону Крамник почне «псуватися» і письменницька братія накинеться з ажіотажем на його вади.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати