Аукціон подій п.Хвостіва
ВЕЛИКИЙ МАЛЕНЬКИЙ БРЕХУН (100 у. о.)
У понеділок, коли президент Росії Путін був в Іспанії, російські ЗМІ повідомили сенсаційну новину: арештовано і відправлено в СІЗО Бутирської в’язниці главу концерну «Медиа-Мост» Володимира Гусинського за статтею «про розкрадання чужого майна в особливо великих розмірах». Особливо великі розміри — $10 мільйонів.
Ну «наїзди» на НТБ. Ну федеральні спецслужби проти спецслужб «Моста», але щоб таке! Загальне враження від цього — очманіння!
Не дивитися НТБ з РТР на початку тижня було неможливо. Отже, вдень у вівторок Володимира Путіна все-таки російське ТБ вирішило відірвати од споглядання картин у музеї Веласкеса в Мадриді. З небажанням «його високопревосходительство» (як його вірнопіддано назвав Микита Михалков після вручення йому Держпремії за «Сибірського цирульника», щоб полестити «генеральському» самолюбству Володимира Володимировича) відірвалося від художніх шедеврів і відповіло із приводу арешту Гусинського: «Принаймні для мене це — СУМНІВНИЙ подарунок... Який ОРГАН його арештував («генерал» Путін повернувся кудись за спину в бік радників, потім протягнув: «А-а- а...»)? Генпрокуратура. Вона в нас незалежна. СПОДІВАЮСЯ, що все законно. Тому відповідати точно на це запитання я не можу, в мене немає інформації».
Промова блискуча. Зробимо її аналіз.
*Ну про «орган», який арештував Гусинського, взагалі говорити смішно. Особливо було забавно після запитання Путіна. Коли настала пауза, я сам гадав, що ж це може бути за орган? Перебрав у пам’яті майже все, але до Генпрокуратури не додумався.
**Попри те, що «сумнівний», усе-таки для Путіна — це «подарунок». Зауважте, навіть не сюрприз. Сюрпризи з’являються несподівано. Тут, очевидно, інший випадок.
***Із приводу того, що Генпрокуратура незалежна, відповімо коротко: «Ха-ха-ха!»
****Путін «сподівається», що все законно. Це розумно. Тому що, коли все незаконно, — боротьбу з Гусинським доведеться починати спочатку.
*****Із приводу того, що Путін про цю справу нічого не знає, — два варіанти відповіді: або глава держави абсолютно не контролює ситуацію у власній країні, або це неправда. Перевагу можна віддати останньому.
У середу телевізійники наздогнали Путіна на зустрічі з іспанськими бізнесменами. Їх, до речі, також стала цікавити доля колеги — бізнесмена Гусинського.
Путін навіть злегка усміхався і частково повторив свою вчорашню відповідь: «Я не знаю ні про які ПОЛІТИЧНІ, ані кримінальні аспекти цієї справи: зараз Генпрокурора немає в Москві. Приїду, розберуся».
Просто вражає, що Путін не може вирахувати Генпрокурора. Його немає в Москві, розумієте. Сховався в тайзі. Таке враження, що президент Росії нічого не чув про мобільний зв’язок. Може, в нього вдома телевізор не працює, він рекламу не дивиться? Таку «локшину» на такому рівні навіть якось соромно «вішати». Тим більше, довкола сидять іспанські підприємці. Вони, ймовірно, поспівчували бідному Володимирові Володимировичу, який користується виключно телефоном-автоматом.
Так само «його високопревосходительство» нічого не знає ні про які політичні аспекти! Ще трохи, і Володимир Володимирович скаже, що прізвище Гусинського він чує вперше. «Цілковита незізнанка»! Не всякому дано так багато брехні висловити такою малою кількістю слів. Безумовно, стислість — сестра Путіна.
До вечора Путін вибухнув конкретнішою тирадою: «Володимир Гусинський — талановита людина... Я не знаю, чи доцільно висувати йому обвинувачення із приводу «Русского видео», де фігурують ЯКИХОСЬ $10 млн. Краще було б тоді вже зайнятися справами, де п. Гусинський мав справу з мільярдом...»
Уже зрозуміліше. З’ясувалося, що Путін не лише в курсі, хто такий Гусинський, але й уважає, що він «людина талановита». Однак, на думку «його ясновельможності», талант Гусинського полягає не в розкраданні таких сум, як 10 млн. — це дрібні гроші. Такому таланту по плечу мільярди!
Про політику він знову — ані звуку, на відміну від його численних опонентів.
Мер Москви Юрій Лужков, людина, яка власне запровадила міліцейський режим у столиці Росії, несподівано згадав про свободу. Він сказав: «Це — випробування суспільства страхом. Я дуже жалкую, що це сталося в Москві. Я хочу допомогти Путінові дещо зрозуміти... Це волошинська капость... (пан Волошин — глава адміністрації Путіна). І потім, вони що, бояться, що Гусинський утече? Я хочу, щоб його випустили і готовий сісти в Бутирку замість нього. Ось такі гарантії». Благородство Юрія Михайловича прямо за душу бере. Коли нескінченні патрулі хапають народ на московських вулицях «за просто так», «за відсутність тимчасової прописки» на декілька діб — він і бровою не поведе. Але тут вже хапають — СВОЇХ, московський істеблішмент. Сьогодні Гусинський, завтра Лужков. Ось Юрій Михайлович і вирішив, що краще нехай вже сьогодні.
Після Лужкова кількість «захисників» зросла.
Сімнадцять найбільших бізнесменів Росії написали листа Путіну, в якому протестують проти арешту Гусинського (Рем Вяхірев і інші). Бориса Абрамовича, звичайно ж, серед них не було.
Євген Примаков з приводу того, що відбувається, сказав таке: «Не можна подібними діями так дико епатувати суспільство».
Навіть комуністи висипали на барикади. Зюганов висловився майже словами Примакова: «Суспільство намагаються залякати...»
Грудьми став Союз правих сил. Хакамада, грізно блискаючи окулярами, полум’яно виступила на захист Гусинського.
А ось її колишній колега по партії Кирієнко, який тепер посідає посаду керівника одного з семи федеральних округів, сказав, що, мовляв, треба дати спокій бідному президенту. Претензії не за адресою. Нехай, мовляв, розбирається Генпрокуратура.
Ну що ж, Кирієнко як може, виправдовує «високу довіру».
Події продовжують накручуватися. Але вже ясні деякі аспекти. Перший. Такі дії з боку російської влади лише шкодять іміджеві країни. Путіна не прикрашає ні те, що якби він був у курсі того, що відбувається, ні те, що він нібито ні про що не здогадувався. Другий. Суперечності у виступах Путіна наводять на думку, що там багато брехні. Третій. Мова російської політики — стала мова провокацій. Починаючи зі справи Бабицького і закінчуючи справою Гусинського. Путінові, бачте, не дають спокою професійні навички. І четвертий. Радує рівень опору російського суспільства. Все-таки це вже не стадо радянських баранів, яким можна спокійно вказати на їх місце в хліві.
Випуск газети №:
№107, (2000)Рубрика
Nota bene