Аукціон подій п.Хвостіва

ПЕРСОНАЛЬНІ КОМП'ЮТЕРИ, ВИ НІ В ЧОМУ НЕ ВИННІ! (90 у.о.)

До чого ж мудрована людська природа. Ну, хай ще прославлятися нехорошими справами за прикладом симпатичної старенької Шапокляк. Але ж це саме ПРОСЛАВЛЯТИСЯ. Тобто, щоб тебе помітили, виділили. А потім спіймали, вибачили й приголубили. Пихатість — потужний рушій. Оскар Уайльд сказав: «Людина неохоче йде на вбивство, оскільки нецікаво робити щось таке, про що не можна було б розповісти наступного дня за обідом». Але є громадяни, падлюча натура яких згодна й на анонімне задоволення. До цієї категорії, безумовно, належать винахідники комп'ютерного вірусу «Чорнобиль».

Понеділок, 26 квітня (13-та річниця вибуху Чорнобильської АЕС), для більшості користувачів комп'ютерів виявився особливо важким днем, бо вони виявили, що стерто багато файлів. «CIH» (він же «Чорнобиль») вивів з ладу сотні тисяч комп'ютерів, які ще в неділю були абсолютно «здорові». За оцінкою експертів, у РФ «захворіло» близько 100 тисяч комп'ютерів. Справжня епідемія. Фахівці кажуть: «Він переноситься у файлах з розширенням «.exe», які працюють у середовищі Microsoft Windows'95 і Windows'98. «Зараження може статися під час установлення програми з піратського компакт-диску, під час перекачування файлів по мережі Інтернет, а також під час їх отримання електронною поштою». Чи не правда, нагадує уривок з програми «Антиснід»: «Зараження відбувається статевим шляхом, під час переливання крові тощо».

Нещасні ПК разом з їхніми власниками. Уявляю, що вони зробили б з винахідником «Чорнобиля», якби спіймали його. Може, це конкуренти компанії Microsoft? А може, фахівці із самої компанії, які таким чином борються з піратством? Хто знає? Але характер у них — ... ... (поставте сюди найміцніший, на ваш погляд, брутальний вислів)!

ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕНІС (80 у.о.)

Відомо, що народ і уряд у нас живуть душа в душу. То уряд підкине що-небудь на кшталт кризи, то громадяни влаштують щось на зразок революції. Одні зарплати не видадуть, інші — страйк організують. Як обмін ударами в тенісі. Цок — кабмінчик загамселив у дальній кут, цок — народ ледь дістав цього м'яча. Оп-па — очко. І, слід зазначити, рахунок частіше на користь уряду. А то хіба вся решта жила б так... Репортаж з останньої партії.

До 1 Травня уряд підготував невеличкий сюрприз для народу. Після скасування заборони на підвищення цін на комунальні послуги ціни на них піднімуться на 20 відсотків. Однак під час соціологічного опитування українців третина з них відповіла, що за новими розцінками вони взагалі НЕ СПЛАЧУВАТИМУТЬ комунальні послуги. Це буде сюрприз для уряду. Поки що рахунок — 1:1.

МИ НАЧЕБТО Є, Й НАС НАЧЕБТО НЕМАЄ (40 у.о.)

Якось складно до нас НАТО ставиться. Тобто не те щоб зовсім не помічає, а майже. Вони все до нас прислуховуються й наче роблять співчутливий вираз обличчя, й Леонід Данилович весь час у гості до них набивається. Але, як і раніше, складається враження, що Україна присутня там як країна-невидимка. Вона начебто є, начебто звуки якісь подає, сопе незадоволено або гмикає, але члени Альянсу її впритул не бачать.

Лише Л. Кравчук, колишній голова української делегації у Вашингтоні, повідомив нещодавно, що під час саміту (а слово яке — жах, простіше кажучи — зборище) «Україна—НАТО» він «ВІДЧУВ, з якою повагою ставиться Альянс до України». Чутливий організм у Леоніда Макаровича!

І секретар Ради національної безпеки В. Горбулін повідомив, що позиція України «досить ефективно була доведена до кожної країни — учасниці Альянсу». Тобто, мабуть, Горбулін хотів підкреслити, що вони не глухі. І до них «ефективно довели». А потім чесно додав: «Не можу сказати, що це був тріумфальний хід обговорення (ні, як: тріумфальний!), оскільки позиції сторін, особливо щодо югославської кризи, були різними. Не можу сказати, що вони значно зблизилися після саміту, але обмін думками відбувся». На жаль, окрім обміну думками в нас більше нічого й не відбувається. НАТО слухає й бомбить.