МОНIТОРИНГ ВЛАДИ Валентин КОВАЛЕНКО: Перевірятимуться чиновники всіх рівнів
— Причиною появи цього документа стали результати комплексних перевірок стану виконання законів, актів і доручень Президента України і уряду, які виявили серйозні недоліки в роботі як місцевих, так і центральних органів влади. Відомо, що від порядку у владі залежить і порядок у державі. Тому реакція глави держави як гаранта дотримання Конституції на те, що окремі органи влади самі не виконують нормативно-правові акти, приймають рішення, які нерідко завдають шкоди державі, порушують конституційні права громадян тощо, була хоча й жорсткою, але цілком закономірною.
Президент висловив занепокоєння з приводу того, що невирішеність багатьох проблем призвела до невдоволення частини населення станом справ і що вимоги Конституції стосовно права на працю, соціальний захист громадян практично всюди виконуються незадовільно.
Однією з причин незадовільного соціально-економічного розвитку регіонів, пріоритетних галузей економіки є прийняття неефективних рішень на всіх рівнях влади та низька виконавська дисципліна. А це не дозволяє вирішити життєво важливі для регіонів і економіки країни проблеми.
Усвідомлення цього значною мірою визначило і лейтмотив цьогорічного президентського Послання до Верховної Ради щодо стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002—2011 роки. Але робота з впровадження в життя вимог цього документа практично не ведеться. Думаю, ті керівники, які з тих чи інших причин не потрапили під дію цього Указу, а також ті, яких не торкнулася перевірка, зроблять своєчасні висновки, і наведення порядку на тих ділянках, які їм довірено, почнуть, насамперед, із себе.
— Президент України попередив про неповну службову відповідність голів Фонду державного майна і Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва – Олександра Бондаря та Олександру Кужель. Що спонукало главу держави до цього?
— Президент України ще три роки тому на розширеному засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю зазначив, що Фонд державного майна аж «стелиться» під приватизаторів-спекулянтів, створює їм режим найбільшого сприяння. Він також висловив занепокоєння, що не державою і не в державних інтересах розробляється більшість сценаріїв у сфері приватизації, яка стала найбільш сприятливою для відмивання «брудних» грошей, а також і полем безкарної сваволі тіньового капіталу. Але за цей час ніяких висновків керівництво Фонду не зробило, про що і свідчать результати комплексних перевірок.
Iз боку Фонду державного майна втрачено реальний контроль за управлінням державними корпоративними правами, ефективністю приватизації. А це призвело до створення багатьох кланових угруповань, яким вигідно жити за принципами первинного накопичення капіталу. Це суттєво стримує проведення економічних реформ, реалізацію завдань довгострокової стратегії соціально-економічного розвитку країни.
Наведу лише один приклад. Відкрите акціонерне товариство «Дашуківські бентоніти» є єдиним в Україні підприємством, яке виготовляє продукцію, що вкрай необхідна для металургійної та нафтової промисловостей. Постановами уряду воно віднесено до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки країни. Але Фонд державного майна, незважаючи на це, реалізував на аукціонах та фондових біржах державний пакет акцій в розмірі 75% статутного фонду акціонерного товариства.
У результаті майже 50% акцій зосередилося у ВАТ «Фірма «Торговий дім» (м. Київ), якому до недавнього часу було передано в управління ще і державний пакет акцій (25% плюс 1 акція). Ця фірма через засноване нею товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Даш-бент» створила схему збуту унікальної продукції, згідно з якою ВАТ «Дашуківські бентоніти» зобов’язано продавати вироблену продукцію на рівні собівартості, в основному без попередньої оплати, торговельній компанії. А остання, нічого не вкладаючи, перепродає її за вдвічі вищою ціною. При цьому на тлі явно надприбуткових операцій торгова компанія є збитковим підприємством і практично не сплачує податків. Викликає здивування, що податкові служби порушень в її діях практично не знаходять.
Унаслідок таких схем порушуються права акціонерів, у тому числі — й держави, завдаються збитки як працівникам підприємства, так і країні. У виробничого підприємства вимиваються обігові кошти, воно не може оновити виробничі потужності, зношені на дві третини, впровадити нові технології. Як результат, промислове підприємство, яке кілька років тому працювало рентабельно і забезпечувало більше половини доходної частини бюджету Лиснянського району Черкаської області, штучно доведено до збиткового. Його питома вага у бюджеті району зменшилася у декілька разів. І, як наслідок, район не в змозі вирішити навіть першочергові, життєво важливі проблеми і є фактично банкрутом.
Особливо небезпечним є те, що Фонд державного майна за результатами аналізу звітності недержавної уповноваженої особи (торговельної компанії) за 2000 рік — перше півріччя 2002 року безпідставно визнав роботу з управління державними корпоративними правами (25% плюс 1 акція) задовільною.
Викликає занепокоєння і те, що продовжується подріблення малих підприємств, звужуються їхнi позиції у сфері виробництва. Якщо у 1999 році їхня частка у промисловості складала понад 5%, то зараз — близько 3%. Набули поширення такі форми, коли виробничі підприємства, у тому числі й державні, реалізують вироблену продукцію за значно заниженою ціною через численні посередницькі структури (й фіктивні також), що сприяє ухиленню від податків, вимиванню обігових коштів у виробників, доведенню їх до збитковості й банкрутства.
Малий і середній бізнес позбавлений можливості брати позики. А передбачені державним бюджетом кошти на виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в більшості своїй витрачаються не за призначенням. Регіональні програми взагалі фактично не забезпечені джерелами фінансування.
Керівництво Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва здебiльшого імітує активну діяльність, не забезпечує виконання покладених на нього функцій і завдань, вкрай повільно розв’язує накопичені проблеми. У Посланні Президента України визначені конкретні завдання — у найближчій перспективі у невідкладному порядку щорічно створювати не менш як 100 тисяч суб’єктів малого бізнесу з мільйоном робочих місць. Для цього потрібно не просто поліпшити ситуацію, а зробити революційний прорив у цьому напрямі. Але практичних заходів для досягнення цієї мети не проводиться.
Втрата дієвих важелів адміністративного управління, законодавча плутанина, рішення конкретних проблем у регіонах. Це є й основним завданням державних адміністрацій. Тобто вони зобов’язані забезпечити комплексний соціально-економічний розвиток регіонів. Але в багатьох випадках впливу керівників державних адміністрацій на економічні та соціальні процеси не відчувається. Характерним прикладом можуть слугувати події, які відбуваються у Черкащині. За роки незалежності цей регіон перетворився з промислово-аграрного на аграрно-промисловий. При цьому обсяги виробництва продукції сільського господарства за цей період зменшилися майже в 1,7 раза. Фактично втрачено такі пріоритетні галузі виробництва, як машинобудування, радіоелектроніка, будівельна індустрія тощо. В стадії завершення, якщо можна так висловитися, «робота» — з використанням темних схем — по штучному доведенню до збитковості та банкрутства державних підприємств спиртової, горілчаної, харчової та переробної промисловостей.
Практика доведення через різного роду махінації стратегічно важливих, базових та бюджетоутворюючих підприємств до штучного банкрутства продовжується у всіх регіонах. Значна частина з них опинилася під повним контролем офшорних компаній. Наприклад, фактично керівництво акціонерних товариств «Дніпроспецсталь», «Укрграфіт» тощо здійснюють іноземні фірми.
Втрата керованості багатьма процесами як з боку місцевих органів влади, так і центральних призвела до того, що економіка регіонів залишається найуразливішою ланкою перед злочинним і корупційним натиском. В економічній сфері найське господарство не має високопродуктивної техніки, при цьому виробничі потужності з її випуску не завантажені й простоюють.
Iз державних рішень, які приймаються, в багатьох випадках важко зрозуміти, «що» і «навіщо» реформуємо. Наслідки рішень, що приймаються, не оцінюються. І, як результат, у регіонах науково-технічний, виробничій і кадровий потенціал використовуються вкрай незадовільно.
Відомо, що державне управління формується з двох основних складових, а саме: прийняття ефективних рішень на всіх рівнях влади та забезпечення їх виконання. Але, на жаль, окремі посадові особи «забули», як це робити. Невипадково при прийнятті рішень не враховується їхнiй вплив на комплексний соціально- економічний розвиток регіонів, пріоритетних галузей економіки, реалізацію положень Конституції стосовно забезпечення прав громадян на працю, соціальний захист тощо.
— Тобто сьогодні для ефективного проведення економічних реформ необхідно перш за все дати лад в органах влади і управління? Чому ж цей процес гальмується?
— У цьогорічному Посланні до Верховної Ради Президент України зазначив, що теперiшнiй інструментарій економічної політики, який сформовано в попередній період, не націлений на забезпечення якісних перетворень — інноваційного розвитку, оновлення структури виробництва, подолання глибокої деформації доходів. Він зазначив, що в межах сучасної моделі розвитку широкомасштабна модернізація національної економіки просто неможлива.
У запропонованій стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002—2011 роки визначено шлях країни до світового ринку як держави з диверсифікованою, промислово розвинутою економікою з високими технологіями. Глава держави також зазначив, що наступне десятиріччя має стати визначальним у розв’язанні саме цих завдань, інакше Україна може переміститися на периферію світових процесів.
Президент України на нарадах з керівниками центральних та місцевих органів влади неодноразово звертав увагу на необхідність якісного виконання посадовими особами функціональних обов’язків, підвищення виконавської дисципліни, ефективності рішень, які приймаються на всіх рівнях влади; на безумовне впровадження в життя вимог Конституції і законів України, президентських та урядових рішень, Послання до Верховної Ради. Але за підсумками перевірок з’ясувалося, що більшість як місцевих, так і центральних органів виконавчої влади належних висновків не зробили.
Ще у березні 2000 року Президент України видав Указ про вдосконалення системи контролю за виконанням актів і доручень глави держави, яким поклав персональну відповідальність за реалізацію президентських рішень на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади. Незважаючи на те, що з цього приводу на початку поточного року у прем’єр-міністра України була проведена нарада, дехто з посадових осіб сприйняв цей крок як черговий рядовий захід, який ні до чого не зобов’язує.
Кожне рішення Президента України повинно виконуватися своєчасно і якісно. До речі, як і рішення уряду. Контрольні органи покликані допомагати посадовцям виконувати їхнi функціональні обов’язків, а то й спонукати до виконання.
Серед заходів, які здійснюватимуться вже найближчим часом та в наступному році, — проведення наради Президента України з керівниками центральних та місцевих органів виконавчої влади. На ній йтиметься про ефективність рішень, що приймаються на всіх рівнях влади; про те, як вони забезпечують реалізацію положень Конституції, завдань, окреслених у Посланні глави держави, реально впливають на розвиток економіки, істотне підвищення рівня життя населення. Продовжуватимуться перевірки щодо тенденцій комплексного соціально-економічного розвитку регіонів, пріоритетних галузей економіки. Планується здійснити перевірку з питань добору і розстановки кадрів у центральних та місцевих органах влади, виконання ними функціональних обов’язків. Такими перевірками охоплюватимуться практично всі рівні органів влади, починаючи з районної ланки.
Як розумієте, це не чергова або разова кампанія, а планова робота, що тільки розпочинається. Володимир КОЛЮБАКІН
Аналогічні схеми домінують у всіх регіонах країни. Вони не тільки роз’їдають економіку, а й вкрай негативно впливають на суспільну думку щодо спроможності та бажання органів влади професійно виконувати свої функціональні обов’язки. Як свідчать результати перевірок, ні про яку ефективність управління державними корпоративними правами говорити не доводиться. Впродовж кількох років йде відверте розбазарювання державної власності, яка розтягується, розпродається за безцінь.
Слід зазначити, що основні функції і завдання Фонду державного майна визначені Тимчасовим положенням, затвердженим ще у липні 1992 року постановою Верховної Ради України. Цією постановою доручалося Кабінету Міністрів та Фонду державного майна в тому ж році підготувати і внести на розгляд Верховної Ради проекти законодавчих актів про управління державним сектором економіки, а також про Фонд державного майна. Минуло десять років, а ці закони так і не прийнято.
— Про які тенденції розвитку малого та середнього бізнесу свідчать результати перевірок і яка роль в цих процесах керівництва Держпідприємництва?
— Ані стан, ані тенденції розвитку малого та середнього підприємництва не вирішують питання зайнятості населення, суттєво не впливають на показники соціально-економічного розвитку регіонів. Аналіз розподілу малих підприємств за основними видами діяльності показує, що у сфері матеріального виробництва працює лише четверта частина, а всi інші займаються посередницькою діяльністю, здійснюють операції з нерухомістю тощо. більш поширеними злочинами є: розкрадання державного і колективного майна в особливо великих розмірах, шахрайство з фінансовими ресурсами, фіктивне підприємництво, ухилення від сплати податків.
У роботі органів місцевої влади бракує системності та комплексних підходів. Здебiльшого констатуються наслідки, а не глибинні причини, що породжують злочинність і корупцію. Тому немає і якісних зрушень, які реально відчули б у своєму повсякденному житті люди. Тіньовий капітал не тільки роз’їдає економіку — він рветься до влади, проникає у політику, засоби масової інформації, що спотворює систему цінностей в державі.
Місцеві органи влади до цього часу не запобігають стихійним змінам ринкової кон’юнктури, не забезпечують поступовості структурних зрушень, не протидіють катастрофічному розвитку подій, не регулюють базисні макроекономічні відтворювальні процеси.
Слід зазначити, що робота зі зверненнями громадян, які реагують на негативну ситуацію в регіонах, не відповідає вимогам сьогодення, при їх розгляді посадові особи в багатьох випадках не враховують цілком обгрунтовані порушення конституційних прав громадян.
Викликає занепокоєння дивне ставлення окремих керівників областей до процесів, які відбуваються у промисловості, сільському господарстві. На тлі незначного приросту валової продукції в останні роки спостерігається самозаспокоєність, а в окремих випадках — гордість за досягнуті результати. Хоча стан справ залишається критичним. Промисловість тяжіє до виробництва сировинної продукції, тобто країна поступово перетворюється на сировинний придаток. Сільекономічний хаос призвели до того, що законослухняні підприємці-виробники опинилися в надзвичайно складному становищi. Вони обтяжені великими втратами, пов’язаними із створенням підприємств, засиллям кримінальних структур, незаконним втручанням з боку численних контролюючих органів, що гальмують розвиток цих підприємств у руслі здорових ринкових відносин.
Відсутність чіткого механізму реалізації держаних заходів щодо підтримки малого і середнього бізнесу, складний порядок отримання кредитів, виробничих приміщень і матеріальних ресурсів поставили виробничі малі підприємства в нерівні умови з підприємствами-посередниками. Навіть більшість тих підприємств, що зареєстровані як виробничі, насправді займаються торговельно-посередницькою діяльністю. Це також характеризує роботу Держпідприємництва. Замість того, щоб створювати належні умови для ефективного розвитку малого бізнесу у регіонах, захисту підприємницької ініціативи від бюрократичного свавілля, він часто займається проведенням показових заходів, які не полiпшують стан справ.
— Кількість керівників усіх рівнів виконавчої влади, на яких президентським Указом накладено стягнення, можна назвати безпрецедентною. Як визначено в Указі, вони не забезпечили належного виконання покладених на них функцій. Не могли б ви на конкретних прикладах пояснити, які найбільш характерні недоліки в роботі керівників регіонів?
— Результати перевірки свідчать, що авторитет державних службовців серед населення визначається їхнiми діями з ви
