Можуть, коли хочуть

Учора на позачерговому засіданні парламенту депутати проголосували за компромісний проект закону, що передбачає виділення коштів на ліквідацію наслідків стихії на Західній Україні.

Здивувати — значить перемогти, очевидно, подумали народні депутати перед тим як прийти вчора на позапланове засідання парламенту. І власникам депутатських мандатів дійсно вдалося здивувати громадськість, до того ж, не раз. По-перше, — кількісно (в сесійній залі ВР у четвер зібралася рекордна кількість нардепів — 441), по-друге, — якісно (депутатський корпус демонстрував небувалу досі консолідованість).

Почався вчорашній пленарний ранок із хвилини мовчання, якою слуги народу вшанували пам’ять людей, чиї життя забрала екологічна катастрофа... А стихія, що бушувала на Західній Україні, забрала життя 30 осіб. Про це з парламентської трибуни заявив міністр із надзвичайних ситуацій Володимир Шандра. Головний рятівник країни також повідомив, що внаслідок паводку було підтоплено 767 населених пунктів, пошкоджено 553 автомобільні мости, 728 пішохідних мостів, а також розмито 660 кілометрів автошляхів. «За нашими спостереженнями, за останні 200 років подібних паводків не було», — резюмував міністр із надзвичайних ситуацій.

До парламенту, крім народних депутатів, учора прибула й прем’єр-міністр. Юлія Тимошенко, відвідавши напередодні затоплені області, з упевненістю констатує: криза минула, рівень води поступово знижується, в областях реанімується життя, але, щоб відновити його повністю, необхідні зміни до бюджету.

У парламенті, як відомо, були зареєстровані аж три проекти законів, що передбачають виділення коштів на ліквідацію наслідків стихії і надання матеріальної допомоги потерпілим — президентський, прем’єрський та опозиційний. Регіонали, які ще позавчора заявляли, що не збираються брати участі в позачерговому пленарному засіданні Ради, у середу пізно ввечері внесли на розгляд бюджетного комітету і свій варіант бюджетних виправлень. Нагадаємо, в урядовому проекті закону на компенсації передбачено два мільярди 400 мільйонів гривень, Президент на ці цілі пропонує виділити понад чотири мільярди. Цифри «регіонального» проекту так і залишилися засекречені. Регіонал Пеклушенко, презентуючи закон, конкретики уникав, щедро критикуючи замість цього урядовий законопроект.

Перед тим, як приступити до розгляду «бюджетних» проектів, парламентарії 439 голосами «за» укріпили у вигляді закону Указ Президента про оголошення окремих територій Вінницької, Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської та Чернівецької областей зонами надзвичайної екологічної ситуації (його вже, до речі, завізував своїм автографом Віктор Ющенко). Цей закон серед іншого включає в себе протокольне рішення, запропоноване спікером Арсенієм Яценюком, про те, що Верховна Рада повинна один раз у квартал отримувати інформацію від уряду про результати подолання наслідків катастрофи.

«У нас завжди відбувається так. Трапилася катастрофа — місяць говорять, а потім успішно, на превеликий жаль, забувають. Щоб ми володіли ситуацією, як саме ліквідуються наслідки цієї катастрофи, я пропоную протокольне рішення парламенту про заслухання один раз у квартал інформації профільних міністерств із представленням об’єктивної картини, як ліквідується катастрофа, які рішення ще необхідно прийняти, яку допомогу потрібно ще надати уряду конкретним людям», — іронічно зазначив Арсеній Петрович.

Далі парламентаріям презентували три законопроекти про внесення змін до бюджету, що передбачають виділення грошей на ліквідацію наслідків стихії.

Вислухавши всіх трьох доповідачів, 440 депутатів проголосували за те. Щоб взяти за основу президентський законопроект і відправили його на дороблення в бюджетний комітет для урахування пропозицій і уряду, і опозиції. Як відомо, бюджетний комітет, який зібрався на своє засідання в середу, рекомендував парламентаріям взяти за основу урядовий проект змін до бюджету.

Надалі годинна пленарна перерва істотно розтяглася в часі: замість 12:35, депутати зайшли до сесійної зали близько третьої. Під час цієї тривалої паузи журналістам, які чергували в парламентських кулуарах, новини з бюджетних полів докладав особисто спікер Яценюк. Спочатку Арсеній Петрович радісно повідомив, що, мовляв, всі 17 членів бюджетного комітету одностайно проголосували «за» компромісний варіант законопроекту, що передбачає виділення коштів на ліквідацію наслідків стихії. Дещо пізніше глава ВР спрогнозував, що свої голоси на підтримку цього проекту закону віддасть рекордна кількість народних обранців — 440. Спікер у своєму прогнозі помилився лише на один голос. Своє «за» проекту Закону «Про внесення змін до Держбюджету» сказав 441 парламентарій. Цим голосуванням ВР виділила п’ять мільярдів 800 мільйонів гривень на подолання наслідків стихії в Західній Україні. Разом із тим, депутати відмовилися підтримати урядову ініціативу, що передбачає виділення субвенцій у розмірі 24 мільярдів «Автодору». Добре, що члени уряду не наполягали на «просуванні» цієї бюджетної статті, а то б і вчорашнє позачергове засідання Ради, як це часто буває, могло б стати «холостим» у законодавчому плані. А ситуація, скажімо так, не дозволяє зволікати — потерпілим від стихії регіонам гроші на ліквідацію наслідків потрібні сьогодні й зараз.

До речі, Президент Віктор Ющенко, який зараз, як відомо, перебуває у відпустці в Криму, телефонограмою подякував депутатам за ухвалене ними бюджетне рішення.

Тим часом допомогу Україні в ліквідації наслідків стихії уже запропонували США, Росія, Польща, Італія та ООН. «День» у свою чергу нагадує, що допомогти постраждалим може кожний із нас: «Укртелеком» відкрив телефонну лінію, зателефонувавши на яку ви автоматично перераховуєте десять гривень постраждалим. Номер — 8 900 300 1090 . Такожможна відправляти sms- повідомлення на номер 1090. А для постраждалих відкрита гаряча лінія Кабміну — 8-044-256-78-08 .

До речі, в ході благодійної акції, організованої операторами зв’язку й телеканалами, на спеціальний рахунок уже надійшло понад двохсот тисяч гривень. І це лише за один день — середу, 30 липня. Усі зібрані гроші також обіцяють передати людям у постраждалих регіонах. Але важливо проконтролювати.