Неправильне октанове число

В уряді Віктора Януковича вперше заговорили про необхідність створення національної нафтової компанії. Учора прем’єр заявив, що держава потребує могутнього інструмента для впливу на ринок бензину, яким і стане нова компанія. Рік тому подібну ідею озвучував колишній прем’єр-міністр Анатолій Кінах. Але завдяки створенню експертно- аналітичної групи, до якої ввійшли представники найбільших нафтотрейдерів країни, тоді Кабміну вдавалося тримати цінову ситуацію під контролем і без нової структури. З головними гравцями ринку просто домовлялися «по-хорошому». Очевидно, новий уряд виявився менш дипломатичним і сьогодні перебуває з нафтотрейдерами по різні боки кризової барикади.

Зростання цін на пальне, що протягом останніх двох тижнів в окремих регіонах досягло 30%, російські нафтові компанії пояснили подорожчанням нафти на світовому ринку. Українські нафтопереробні заводи, які вже давно контролює російський капітал, були вимушені підняти ціну спочатку на дизельне пальне, а потім і на високооктанові бензини. За останніми даними уряду, вже вчора ціни почали знижуватися у зв’язку з масштабними поставками бензину з-за кордону. У Мінекономіки заспокоюють, що під впливом зростаючого імпорту ціни можуть наблизитися до докризового рівня вже наприкінці вересня. Проте чергова криза на стратегічному для країни ринку дозволяє засумніватися у рівні урядових прогнозів.

Міністр економіки Валерій Хорошковський провів екстрену нараду з нафтотрейдерами одразу після першого серпневого сплеску цін на дизельне пальне. Після переговорів було оголошено, що ціна пального не перевищить 1700 гривень за тонну, а в іншому разi уряд дасть добро на пільговий імпорт цього товару, що, природно, призвело до збитків власників українських НПЗ. Але, очевидно, насправді все було не так просто. У колах російських нафтотрейдерів побутує думка про вельми слабкий рівень координації галузі з боку Міністерства економіки. Напевно, враховуючи всі ці обставини, прем’єр-міністра Віктор Янукович і ухвалив рішення повернутися до призабутої ідеї створення вертикально інтегрованої національної нафтової компанії.

Зі слів прем’єра, нова структура перероблятиме всю нафту, яку видобувають в Україні. Очевидно, йдеться про об’єднання державних активів в акціонерних товариствах «Укртатнафта» та «Укрнафта». Обидві ці компанії останнім часом неодноразово заявляли про плани щодо будівництва власних мереж АЗС, отже, загалом перспективи урядової ідеї виглядають непогано. Російські компанії навряд чи погодилися б на підвищення ціни на бензин, вироблений на українських НПЗ, якби уряд, контролюючи розгалужену мережу АЗС, диктував ринку цінову стабільність.

Слід відзначити, що ця ідея має впливових противників як в Україні, так і в Росії. Природно, нинішні власники приватизованих НПЗ не бачать нічого хорошого у перспективі появи нового конкурента, який оперуватиме ресурсами, незалежно від цінових тенденцій у світі. Досвід і методи «дискусії» про реверсний варіант використання нафтопроводу Одеса — Броди показує, що лобістські можливості росіян досить могутні. Також проти створення нової національної компанії виступить й український капітал, що працює сьогодні на «Укртатнафті» й «Укрнафті». Адже після створення цієї структури неминуче відбудеться посилення впливу уряду на товарні і фінансові потоки цих підприємств. Крім того, деякі політико-фінансові групи вже відкрито заявили про намір взяти участь у приватизації державних пакетів акцій на Кременчуцькому НПЗ («Укртатнафта»). Тепер же, судячи з усього, приватизаційні конкурси відкладуть до кращих часів.

Учора прем’єр-міністр Віктор Янукович саме складності, пов’язані з протистоянням приватного капіталу, що працює на українському ринку, назвав головною проблемою створення вертикальне інтегрованої держкомпанії. Результати переговорів уряду з «приватниками» можуть багато визначити у майбутньому окремих міністрів і самого прем’єра. Адже йдеться не тільки про переділ ринку. Нафтовий бізнес традиційно є одним із головних політичних спонсорів. Якщо вже «накатані» фінансові схеми будуть змінені, це може викликати невдоволення навіть у тих політичних сил, які сьогодні вважаються прихильниками прем’єр- міністра та його уряду.