«Паніка — це другий після землетрусу ворог»

Нещодавні трагічні події в Японії змусили світ вкотре замислитися про те, як запобігти сейсмічній небезпеці та максимально ефективно ліквідувати наслідки ймовірної загрози. «Землетрус — це підступний ворог, який нападає зненацька», — говорить кандидат технічних наук, директор Полтавської гравіметричної обсерваторії Інституту геофізики імені С.І. Суботіна НАН України Валентин БУЛАЦЕН. Очолювана ним науково-дослідна установа завдяки точній апаратурі зафіксувала хвилі, що дісталися до України з Японії та, вірогідно, вплинули на зміну земної осі. За підрахунками вченого, з 1900 до 1985 рр. унаслідок землетрусів на планеті загинуло 1 150 000 людей, а за ціле століття — ще більше.

— Валентине Гавриловичу, про що свідчать катаклізми в Японії та які їхні наслідки для світу?

— Землетрус, який стався в Японії, виявився настільки катастрофічним (магнітуда 8,9 за шкалою Ріхтера), що його хвилі дійшли й до Полтави. Епіцентр землетрусу був за 30—40 кілометрів у Тихому океані, біля острова Хонсю, на глибині 32 кілометри. Якби він відбувся на твердій поверхні, то, можливо, його руйнівний вплив був би ще сильнішим. До того ж японський землетрус спричинив цунамі. Тут можна провести таку аналогію: якщо кинути камінь на поверхню води, то на всі боки починають розходитися хвилі. У морі під час цунамі хвиля може бути висотою 1-2 метри, але коли вона підходить до берега, то її швидкість зменшується, але збільшується висота, що може досягати десятків метрів.

Коли ж говорити про зміщення в земній кулі, то вісь симетрії Землі змінилася на 15 сантиметрів. Відомий геофізик з Інституту фізики Землі Російської академії наук, професор Трубіцин повідомив, що взагалі острів Хонсю перемістився на 2 метри. Важко сказати, що є первинним: чи землетрус змінив вісь симетрії Землі, чи, може, коли був землетрус, посунулась плита острова Хонсю, що призвело до зміни осі симетрії? Скажімо, якщо на дзигу покласти шматочок жуйки, то вона зразу починає змінювати свою вісь. Можна довго теоретизувати, але, звісно, генератором змін був землетрус.

Японія буквально нашпигована сейсмічними станціями спостереження. Головне завдання сейсмології полягає в тому, щоб дати відповіді на три питання: де, коли і з якою силою відбудеться землетрус? Однак це майже ніколи не вдається визначити. Можна лише сказати, на основі статистичних даних, про повторюваність цього явища в певній місцевості.

— Який же тоді сенс проводити дослідження, якщо спрогнозувати землетрус так складно?

— Свого часу сам Ріхтер казав так: «Тільки дурні, шарлатани й брехуни передбачають землетрус». Але люди працювали й працюватимуть над цією проблемою, бо це — життєва необхідність, адже велика кількість людей мешкає в сейсмічно небезпечних районах: Японія, Індонезія, Суматра, узбережжя Каліфорнії, Чилі тощо. Американці буквально скрізь поставили свої сейсмічні станції, але проблема прогнозу й далі стоїть гостро. Наскільки я пам’ятаю, тільки один раз у Китаї передбачили землетрус, спостерігаючи за поведінкою тварин.

Такий приклад був перед землетрусом в Ашхабаді 1948 р. Людина спала, а собака почав з неї стягувати ковдру, вона прокинулася і в цей час — землетрус. В Японії це другий за масштабами руйнування землетрус. Перший був 1923 р., тоді загинуло близько 100 тисяч людей. Люди страждають не тільки від землетрусу, але й через інші чинники, бо відразу ж виникають пожежі, викликані коротким замиканням електромереж, руйнуються нафтосховища тощо.

— Наскільки безпечна сейсмічна ситуація в Україні? Чи є такі території, які потребують особливої уваги?

— Уся центральна частина України — це асейсмічні райони, але на Кримському півострові й шельфі Чорного моря генеруються землетруси. На сході й у центрі можуть відчуватися хвилі від інших землетрусів, зокрема, з району Вранча в румунських Карпатах. Там завжди бувають досить сильні землетруси, сейсмічні хвилі від яких поширюються зі швидкістю близько 5 кілометрів за секунду. Зрозуміло, що коливання відчутні на Прикарпатті, але також і на півдні, і в Києві. Пригадую, 4 березня 1977 р. в Полтаві було відлуння румунського землетрусу (магнітуда 6,9, глибина епіцентру 100 кілометрів). У нас цікавилися люди, в чому справа, бо на восьмому й дев’ятому поверхах будинків дзвенів посуд, хиталися люстри, дехто казав, що посунулась шафа. Якщо говорити про румунські землетруси, то вони відбулися в 1940, 1977, 1986 і 1990 рр., тому сейсмологи припускають можливість нових поштовхів, які ми відчуємо, бо є певна повторюваність. Кримські ж землетруси можуть викликати коливання земної поверхні на Херсонщині й Миколаївщині.

— Чи враховують факт сейсмічної небезпеки, наприклад, при будівництві?

— Для цього складають карти сейсмічного районування, які грунтуються на основі багаторічних спостережень. Звісно, це потребує значних коштів — не тільки на дослідження, але й на будівництво. В Японії землетрус відбувся за 400 кілометрів від Токіо, де немає зруйнованих будинків, тому що вони сейсмостійкі. Але чому багато людей гине в Афганістані, Іраку, Ірані? Бо там будинки в сільській місцевості — із глини. Якби таке відбулося в Україні, в нас би були сильні руйнування.

— Як узагалі можна запобігти небезпеці землетрусів?

— Є три шляхи подолання проблеми. Перший — не жити в сейсмічно небезпечному районі, що неможливо, бо люди освоюються і звикають до місця проживання. Другий — прогнозувати землетрус, що також складно. І, нарешті, третє, найоптимальніше, — антисейсмічне будівництво, в чому японці, як і в усьому іншому, мають великі здобутки. Найстрашніше, коли під час землетрусів гинуть цілі поселення, як це було в Таджикистані: скелі відкололися від хребта й накрили весь кишлак. Якось колишній директор сейсмічної станції в Сімферополі — професор Попов — розповідав мені, що після землетрусу 1927 р. була страшна паніка, дороги, що йшли на північ від Криму, були забиті людьми. Паніка — це другий ворог при землетрусах. Немає страшнішої природної катастрофи, ніж землетрус, коли відбуваються руйнування, гинуть люди й немає можливості зупинити цей процес.

ДОВІДКА «Дня»

Полтавська гравіметрична обсерваторія Полтавської гравіметричної обсерваторії Інституту геофізики імені С. І. Суботіна НАН України має в своєму розпорядженні фундаментальний гравіметричний пункт, пов’язаний із Європейською гравіметричною мережею і опорними гравіметричними пунктами колишнього СРСР. Обсерваторія веде астрономічні спостереження за змінами широти Полтави, на основі яких отримано дані для визначення переміщення полюсів Землі й для вивчення нутації земної осі. Низка спостережень яскравих зірок не має аналогів у світовій практиці широтних спостережень.

З 1980 р. ведуться роботи за прогнозом землетрусів з використанням сейсмоснахиломірів надзвичайно високої чутливості та з широким динамічним діапазоном. Встановлено поява флуктуацій нахилів земної кори перед сильними землетрусами зони Вранча. У 1992 р. у с. Степанівці, поблизу Полтави, введено в дію першу чергу радіотелескопу «Уран-2», який є складовою частиною системи радіоінтерферометрів «Уран», віднесеної до національного надбання України. За ці роботи співробітники обсерваторії Валентин Булацен і Анатолій Браженко удостоєні Державної премії України 1997 р. у галузі науки й техніки.