Проблема-2004: версiя Руху

— Геннадію Йосиповичу, здається, настав час зробити певні висновки за результатами розподілу влади після парламентських виборів. Блок Віктора Ющенка, до якого входить ваша партія, не отримав того, на що міг сподіватися за результатами виборів. Що далі?

— Я не скажу чогось нового, коли зазначу налаштованість Руху на державотворчу діяльність, на співпрацю з усіма силами, які працюють на благо України. Інша річ, що найбільш продуктивною ця наша діяльність була у період, коли прем’єром був Ющенко, коли існувала реальна парламентська більшість. Якщо згадати ініціативи Руху, питання, які ми піднімали тоді, то можна було зробити багато корисного для держави, що і було зроблено. Тоді люди вперше повірили владі, вони побачили, що припинились відключення світла, почали виплачувати пенсії. Це було вперше за історію незалежної України. І весь цей позитив поєднувався у свідомості народних мас із іменем Віктора Ющенка. Саме звідси його високий рейтинг, бо люди пам’ятають добро. В новому складі парламенту наш блок був готовий до співпраці, були переговори, які з нашого боку вів Юрій Костенко, а з боку нинішньої «більшості» Сергій Тiгіпко. Проте домовитись не вдалося. Ми програли «спікеріаду». Що стосується призначення нового прем’єра, то ми контактували до останнього дня. В результаті було прийнято рішення не голосувати. І в цьому теж є плюс для «Нашої України». Фракція встояла, не розпалася, хоча багатьом депутатам було не просто не підтримати Януковича. Це означає, що ми залишаємось монолітною політичною силою, найбільшою фракцією у Верховній Раді.

— Опозиційною силою?

— Аби говорити про опозицію, слід мати більшість. Я у цю більшість, яка обрала Литвина, яка призначила Януковича, не вірю. Так, можна в один день зібрати всіх депутатів із відряджень, підняти з лікарняних ліжок і нашкребти 226 голосів. Але ж нормальна робота за таких умов неможлива. Справжньої, працюючої більшості у парламентi немає. У таких умовах ми будемо голосувати за ті законопроекти уряду, які будуть спрямовані на благо держави, на покращення життя людей. Якщо новому уряду вдасться покращити економічну ситуацію в країні, то ми будемо цьому лише сприяти.

— Уявімо, що переговори між Януковичем та «Нашою Україною» завершилися б успішно. Якою б тоді була роль Ющенка?

— Навряд чи варто обговорювати те, чого не відбулося. Я знаю, що декого дратує поміркована позиція лідера нашого блоку, зваженість його вчинків і дій. І у своїй нинішній ролі, будучи керівником фракції, Ющенко здатний виробити найбільш оптимальний політичний курс. Повторюю, що ми готові до співпраці з нинішнім урядом, ми не будемо діяти за принципом «чим гірше — тим краще». Людям нелегко вже сьогодні. Багато сільських пенсіонерів просто не переживуть цю зиму, бо не куплять дрова за свою пенсію. Тому ми будемо раді, якщо уряду Януковича вдасться покращити становище.

— Коли таке станеться, народ повірить вже не Ющенку, а новому прем’єру, і саме йому буде вдячний за економічні успіхи. І, допомагаючи уряду Януковича, ви тим самим підніматимете його рейтинг на шкоду рейтингу Ющенка. А незабаром вибори президента.

— Навряд чи ви заженете мене цим питанням у кут. Так, ми щиро бажаємо новому прем’єру успіхів, готові його підтримувати і будемо раді його успіхам. Та чи будуть ці успіхи? Судячи з того, як розподілялись місця в уряді, йшла просто боротьба за владу, боротьба за певні економічні важелі. Говорити про серйозну програму виходу з кризи сьогодні не доводиться. І як можна виходити з кризи, ігноруючи політичну силу, якій народ висловив найбільшу підтримку на виборах? Як такому уряду здобути народну довіру?

— Вас, тобто блок «Наша Україна», критикує не тільки влада. Чи не більше вам дістається від лівих і так званої «непримиренної опозиції». Чи не призведе це до певної ізоляції блоку Ющенка перед президентськими виборами?

— За блок мені казати важко, а нам, рухівцям, з самого початку було складно знаходитись хоча б у ситуативному блоці з «лівими» в рамках так званої «четвірки» під час «спікеріади». Рядові партійці, наші прихильники просто закидали нас листами з вимогою відмовитись від співпраці з комуністами і соціалістами. Ми ж є ідеологічною партією, так само, як і ліві. У нас є реальні прихильники, і ми не можемо вступати у якісь об’єднання довільно, як партії, які не мають чіткої ідеології. Ми є опозицією, але опозицією демократичною, тобто такою, яка діє в рамках закону. Нам дорікали за те, що ми не взяли активної участі в осінніх антипрезидентських акціях протесту. Але ж ми проголосували за внесення до порядку денного Верховної Ради питання про імпічмент. Все має бути згідно закону, згідно Конституції. І якщо говорити про відсторонення Президента від влади, то це слід робити виключно законним, конституційним шляхом. Наші прихильники, наші активісти розуміють це. Якщо ж говорити про блок «Наша Україна», то в його рамках можливості для маневру дещо ширші, ніж в рамках Руху.

— Не відчуваєте певного дискомфорту, знаходячись як партія в тіні Віктора Ющенка?

— Ми у свій час першими запропонували утворити блок національно-демократичних сил. Ще торік, у травні, буквально за десять днів після відставки Ющенка, наш партійний з’їзд запропонував утворити широкий передвиборчий блок демократичних сил на чолі з Віктором Андрійовичем. Це вже потім цей блок здобув назву і сформувався. І тепер напередодні президентських виборів саме наші структури, структури Руху стануть основою виборчих штабів у більшості регіонів.

— А чи не зарано говорити про президентські вибори?

— Може бути тільки запізно. Робота вже триває, і думаю, що на цих виборах ми врахуємо досвід виборів до парламенту і досягнемо кращих результатів. Та й простіше це буде — адже кандидат один.

— Прагнучи стати керівником передвиборчого штабу Ющенка в окремій області багато хто бачить себе після можливої перемоги у кріслі голови облдержадміністрації. Чи не станеться так, як було на парламентських виборах, коли кандидатів від партій і зокрема від Руху, Віктор Ющенко самовільно відсував у списку, вставляючи туди на власний розсуд потрібних йому людей, деякi з них потім перейшли до табору політичних конкурентів?

— На це можна дивитися по-різному. З одного боку Віктор Ющенко як лідер, мав і має право на свою думку і свій вибір. З другого ніхто не заперечує помилок, зокрема з внесенням до списку блоку Володимира Щербаня, який у себе в Сумській області агітував проти блоку, до списку якого входив. Мені відома здатність Ющенка до самоаналізу, і я впевнений, що він зробить висновки із допущених помилок. Щодо керівників штабів, то у більшості регіонів ними просто приречені стати рухівці, бо лише ми маємо партійні організації у 75-ти відсотках районів. Це реальна структура, на яку можна опертися під час виборів. У нас же не буде адміністративних важелів чи великих коштів. Якщо хтось гадає, що керівник обласного штабу буде розпоряджатися щедрою виборчою касою на користь своєї партії, то цього не буде. Причина проста — у нас немає і не буде великих грошей на вибори.

— Для перемоги на президентських виборах набраного «Нашою Україною» навесні відсотку буде мало. Потрібні союзники. Кого ви бачите серед можливих партнерів блоку?

— Сьогодні говорити про це зарано. Одна справа — можливі союзники Руху. Тут коло обмежене із причин ідеологічних, які я вже згадав. Саме тому не пройшла торік пропозиція обрати Ющенка керівником об’єднаного Руху. Одне можу сказати точно — ми працюватимемо на позитив і ніколи не станемо на радикальні позиції. Це допоможе збільшити число прибічників Ющенка на сході, особливо в Донбасі, де п’ять мільйонів виборців.

— Підтримка «Нашою Україною» уряду Януковича, яка вами не виключається, цьому допоможе?

— Ще раз підкреслюю, що ми підтримуємо все, що робиться на благо України.