«Розбіжності» ціною в один мільярд
Понад 200 кримінальних справ порушено за фактами самовільного використання та крадіжок державних ресурсів, повідомив голова відновленого Державного комітету України з державного матеріального резерву (Держрезерв) Володимир Куратченко. Як засвідчила перша за 10 років фронтальна перевірка, не всі державні резерви зберігаються належним чином: за словами В.Куратченка, вже виявлено розбіжностей між актами звірки та документами обліку на суму близько 1 млрд. грн. Можливо, ці втрати були б меншими, якби в комітеті була запроваджена система автоматизованого обліку матеріальних ресурсів. Нинi, повідомив В.Куратченко, ситуація з інформатизацією поступово виправляється. Загальна дебіторська заборгованість Держрезерву, за словами В.Куратченка, наближається до 4 млрд. грн., а найбільшими боржниками є Мінпаливенерго (1,5 млрд. грн.) та ДАК «Хліб України» (800 млн. грн.). Щодо боргу «Хліба України», то Держрезерв вирішив стягнути його у судовому порядку: як повідомив В.Куратченко, розгляд позову відбудеться у першій декаді лютого. Загалом голова Держрезерву оцінює наявність матеріально- технічних та продовольчих ресурсів, які заготовлено на випадок війни та екстремальних ситуацій, на суму близько 7 млрд. грн. Для їхнього придбання та зберігання задіяно близько 50 структур комітету та 3 тисячі підприємств-зберігачів.
На думку В.Куратченка, держава через Держрезерв могла б більш активно впливати на внутрішні ринки зерна та цукру, але для цього потрібно запровадити відповідний механізм — 5% коштів держбюджету передбачити на регулювання ринку. Поки що комітет робить це самотужки за рахунок власних обігових коштів, хоча, підкреслив В.Куратченко, він є неприбутковою організацією. Минулого року, вважає голова Держрезерву, на цих ринках був відсутній баланс — як наслідок, через перевиробництво зерна сільгоспвиробники значно втратили в ціні, не дотягнувши навіть до його собівартості. В цій ситуації Держрезерв закупив 450 тис. тонн зерна, що значно перевищує власні потреби. Аналогічно було придбано 10 тис. тонн цукру, причому половину — в результаті обміну мазуту на цукор. «Весною в нас не буде ніяких проблем з тими сільгоспвиробниками, хто захоче укласти з Держрезервом угоди за такою схемою: беруть дизпаливо — повертають зерно», — впевнений В.Куратченко. За його словами, ціна закупівлі державою зерна врожаю-2002 повинна бути максимальною — це дозволило б суттєво підтримати вітчизняного виробника. Єдине, на чому наполягатиме голова Держрезерву, — щоб зерно закуповувалося виключно у товаровиробників, а не у посередників.
