«...Тоді доведеться опозиції комітети повернути»

— Завтра розпочне роботу черговий з’їзд Народно-демократичної партії. Чи відповідає дійсності інформація про суттєві кадрові перестановки, які нібито мають бути здійснені в партійних «верхах»?

— Оскільки з’їзд звітно-виборчий, основним його завданням є перевибори керівних органів — голови партії, політради та політвиконкому. Склад керівних органів справдi планується піддати ротації — даватимемо дорогу молодим. Крім того, буде збільшено кількість членів політвиконкому НДП з 21 до 23 чоловік, а політради — з 161 до 171 чоловіка. На основі аналізу внутрішньополітичної та зовнішньополітичної ситуації ми маємо визначити стратегію партії на найближчі кілька років, а конкретніше — до 2006 року. Стратегію партії на цей період ми розбиваємо на два єтапи. Перший — до президентських виборів 2004 року. Другий — від президентських виборів до виборів парламенту та місцевих органів влади, що відбудуться 2006 року.

— Iз часу проголошення Президентом ідеї переходу до парламентсько-президентської республіки вже пройшло більше 3-х місяців, проте справа практично не зрушила з місця. На вашу думку — чому?

— Звичайно, далеко не всі насправді зацікавлені в обмеженні повноважень Президента. І справа не лише в парламенті. Потенційні кандидати в Президенти є як у стінах парламенту, так і за його межами. Кандидатів буде дуже багато.

— Внести зміни до Конституції більшості не під силу без підтримки хоча б частини опозиції — потрібно 300 голосів. Кого ви, швидше за все, бачите в цьому питанні союзниками більшості — «Нашу Україну» чи комуністів та соціалістів?

— Це дуже непросте запитання. Останнє голосування в парламенті показало, що, в принципі, співпрацювати можна з усіма. Але я категорично проти технічної більшості. Такої, яка була створена під уряд Віктора Ющенка. Ту більшість я критикував ще на нашому партійному з’їзді 2000 року, попереджав, що вона розвалиться. На жаль, моє пророцтво дуже швидко справдилося. Це призвело до загострення внутрішньополітичної ситуації, яке ускладнилося ще й певними зовнішніми чинниками. Сьогодні треба вести мову не про те, хто може приєднатися до більшості — Ющенко, Мороз чи Симоненко, а про зміцнення політичної коаліції з єдиною програмою.

— Ви говорили, що новий уряд має як сильні, так і слабкі сторони. Що ви мали на увазі?

— Кожен iз призначених міністрів сильний і як особистість, і як фахівець. Але ще треба докласти зусиль, аби уряд став єдиним колективом. Коли це буде досягнуто, можна буде з упевненістю сказати, що цей уряд сильний і він допрацює до дня інаугурації нового Президента України.

— Чималий резонанс викликали результати голосування членів вашої фракції з питання відставки глави Нацбанку Володимира Стельмаха. Відомий представник вашої партії Анатолій Толстоухов заявив, що однією з причин, чому ряд депутатів iз фракції НДП не підтримав подання про відставку Володимира Стельмаха; були «певні запитання» до Сергія Тiгіпка, які в них залишилися ще з виборів. Чому ці запитання випливли саме в той момент?

— Я б не пов’язував наявні проблеми тільки з якоюсь ситуацією на виборах. Справа в тому, що в окремих наших депутатів до окремих органів влади були питання, які довгий час не вирішувалися. Це і далося взнаки при голосуванні за відставку Володимира Стельмаха. Я сподіваюся, що Сергій Тiгіпко побуває в нашій фракції, і ми всі проблеми розв’яжемо.

— Якщо питання про відставку Володимира Стельмаха буде знову поставлене на голосування, якою буде позиція вашої фракції?

— Ми діятимемо заради політичної стабільності та компромісу.

— Лідер фракції «Регіони України» Раїса Богатирьова відкрито заявила про наміри продовжити консультації з фракцією «Наша Україна». Чи збираєтеся ви налагоджувати контакти з опозиційними фракціями?

— Ми по-дружньому ставимося до всіх фракцій і співпрацюємо з усіма.

— До речі, наскільки відповідає дійсності повідомлення деяких газет про те, що начебто бойкотувати голосування про відставку Володимира Стельмаха фракція НДП вирішила на основі домовленості з «Нашою Україною»?

— Подібних домовленостей не було і не могло бути. Ці видання дезінформували читачів.

— Згідно зi схемою розподілу комітетів, яка була обнародувана в ЗМІ, опозиції не залишається жодного комітету. Чи не здається вам, що більшість дещо вхопила зайвого, адже згідно зi світовою практикою такі комітети, як бюджетний, свободи слова та прав людини завжди прийнято віддавати опозиції?

— Жодних остаточних рішень з приводу розподілу комітетів поки що не прийнято. Мене дивує той факт, що дехто з членів координаційної ради більшості розкидається інформацією раніше, ніж з’явиться відповідне рішення. Мені здається, це не що інше, як спроба зайвий раз «засвітитися» у ЗМІ.

— І все-таки, яка ваша особиста позиція — треба щось залишити опозиції чи ні?

— Питання дискусійне. Але, думаю, на три комітети опозиція просто не погодиться. І тоді ми опинимося у не зовсім гарному становищі. Але можливі три варіанти. Перший — залишити все так, як є. Другий — розподілити все серед фракцій більшості. Це дало б поштовх до закріплення більшості та її розширення. Третій — залишити меншості три комітети. Приймаючи рішення, треба виходити з необхідності стабілізації роботи парламенту, оскільки центр загострення політичної ситуації в країні — саме тут.

— Реакцією опозиції на «конфіскацію комітетів» може бути блокада всіх ініціатив більшості. Чи не здається вам, що існує небезпека повного колапсу парламенту?

— Якщо це станеться, — що ж, доведеться повернути комітети опозиції. А тому перш, ніж робити такий крок, треба добре подумати. І все-таки я вважаю, що більшість буде розширена, парламент працюватиме, а опозиція братиме участь у голосуваннях.

— Більшість розділила урядові портфелі, на черзі комітетські. А щодо спікера «планів» немає? Чи не розглядається в більшості така ідея?

— Подібні чутки поширює той, хто хоче дестабілізувати роботу парламенту. Володимир Литвин сьогодні робить все, щоб парламент працював стабільно. Думаю, до літа він буде вже досвідченим спікером. Володимир СОНЮК, «День»