Винен «менталітет»?

Завтра на нараді уряду підбиватимуть підсумки роботи з подолання продовольчої кризи у країні. Судячи з усього, розмова має бути серйозною, оскільки прем’єр-міністр Віктор Янукович, як і два місяці тому, налаштований вельми рішуче. «30 серпня ми повинні зважено і принципово підійти до ситуації, ухвалити принципове рішення і заходи, щоб не було більше таких цінових коливань», — заявив він днями. А учора, після «рекогносцировки» на місцях, про виконання урядових доручень перед журналістами «звітував» Антимонопольний комітет України.

Комітет прийшов до висновку, що версія про масовий або системний характер антиконкурентних зловживань на продовольчих ринках не отримує підтвердження. Тільки окремі підприємці-монополісти — приблизно 2-3% від загальної кількості — спробували скористатися моментом і нажитися за рахунок цінового стрибка, але вони «погоди не робили». На думку голови АМКУ Олексія Костусєва, причина продовольчої кризи комплексна: це сукупність економічних, соціальних і політичних чинників — як об’єктивних, так і суб’єктивних. Зокрема каталізаторами кризи й ажіотажу на продовольчому ринку він назвав відсутність чіткої інформації про наявні зернові запаси і менталітет суспільства, яке не забуло ще часів тотального дефіциту продуктів у СРСР.

Територіальні органи АМКУ перевірили понад 500 суб’єктів господарювання. Необгрунтоване підвищення цін на хліб виявлене у шести регіонах — у Вінницькій, Житомирській, Закарпатській, Черкаській, Чернігівській областях та Автономній Республіці Крим. За ознаками порушення конкурентного законодавства відкрито 13 справ, ще у 50 випадках видано обов’язкові для розгляду рекомендації.

АМКУ також досліджував продовольчі ринки на предмет їхньої монополізації. На загальнодержавному зерновому ринку, де сьогодні працюють понад 1500 зернотрейдерів, ніхто не сконцентрував в одних руках понад 35% ринку, а отже, відсутня основна ознака монополізації. Аналогічна ситуація з експортом зерна: серед 557 зернотрейдерів, які продають зерно за кордон, сукупна частка п’яти найбільших компаній не перевищує 32%. А оскільки на зерновому ринку немає монополістів, то, як вважають в АМКУ, відсутні й монопольні зловживання.

Оскільки крупи і макаронні вироби, як і зерно, легко переміщаються на значні відстані — це загальнодержавні ринки, і на них також немає монополістів, вважають в АМКУ. Зовсім інша ситуація на ринках хліба і борошна, які внаслідок своєї специфіки частково монополізовані. Проте антимонопольні експерти і тут не виявили прямої залежності між наявністю монополістів і зростанням цін. Моніторинг, проведений комітетом, показав, що навіть в умовах продовольчої кризи ціну на борошно переважно формували згідно з ринковим принципом. Більше того, різниця між ціною тонни зерна і тонни борошна не тільки не зростала, а навіть зменшувалася.

Чи погодиться з настільки благополучними (з погляду боротьби з монополізмом) висновками комітету уряд? Проте в АМКУ завжди є поле для можливого маневрування: як визнав О. Костусєв, відомо чимало випадків, коли за всіма ознаками є змова між суб’єктами господарювання, проте довести це практично неможливо. Зі слів голови АМКУ, комітет має намір внести законопроект, що передбачає використання економічного аналізу як доказ під час встановлення узгоджених антиконкурентних дій.