Яка різниця між багатими і «крутими»?

— Гадаю, уподібнення багатих і «крутих» може виникнути лише в дещо викривленій свідомості, власне, притаманній нашому «перехідному часові». Десятиліттями в суспільстві ганьбили «буржуїнів»; людина, яка хоч чимось відрізнялася, бодай і достатком, автоматично підпадала під підозру. Отже, «класова ненависть» до забезпечених людей — це наслідок учорашнього нівелювання, сумнозвісної зрівнялівки. Із другого боку, Маркс здається, зауважив, що в основі всіх великих капіталів, як правило, кримінальні гроші. І в наш час, звісно, є скоробагатьки, які нажили капітали за рахунок афер, спекуляцій, що, власне, і є ознакою комерційної метикуватості, але й дехто — відвертим грабіжництвом. Це й формує геть дике уявлення частини суспільства, мовляв, усі багаті — то суціль бандити. Адже, наскільки я розумію, одне з поширених значень слова «крутий» саме бандит. У тому, що між багатими і «крутими» люди сьогодні не бачать різниці, винна, на мій погляд, і преса. У газетах дуже мало пишуть про те, що багаті люди — основа стабільності нації, що коли більше їх буде, то вона буде міцнішою. Притому, звісно, що це не буде багатій-карикатура, якийсь патологічний ненажера, яким його образ формувала радянська ідеологія, а саме нормальний національний капіталіст, який розвиватиме вітчизняне виробництво, справно платитиме податки на соціальні програми, зрештою, вестиме благодійницьку діяльність. Адже багатство — це і щедрість. Не варто уявляти багатих такими собі Гобсеками. Для мене зразок багача, скажімо, німецький учений Шліман, та й наші Терещенко і Ханенко. Люди, яким гроші не затуляють світ. Багаті ще й душею.