Якщо Володимир Литвин очолить «За єдину Україну», що це означатиме?

Сергій ТЕЛЕШУН, доктор політичних наук, професор, президент фонду «Співдружність»:

— У цій ситуації потрібно виходити з багатьох складових. По-перше, ми поки що не маємо заяв усіх партій, які входять у блок, — поки що є тільки заява глави НДП Пустовойтенка. По-друге, щоб зробити які- небудь висновки, треба мати не тільки заяви всіх партій, але й заяву самого Володимира Литвина. Тому потрібно виходити з того, що це може бути й дезінформація. Я пам’ятаю заяву Президента про те, що міністри та інші державні чиновники мають зосередитися виключно на роботі в системі виконавчої влади, а не займатися політикою. Якщо ж дійсно глава Адміністрації Президента очолює яку-небудь політичну силу, то це означає, що він дистанціюється від глави виконавчої влади і стає координатором політичного руху, його лідером. Якщо ж він залишається на своїй посаді, то це вже або «пiдстава» Президента, або ж це конкретні технології і Президент визначився в одній із політичних сил, на які він орієнтуватиметься. Тоді можна говорити про те, що Президент підсвідомо стає лідером руху «За єдину Україну». Якщо це дезінформація, тоді це піарівський хід, для того щоб посилити один із блоків і за рахунок цього компрометувати главу Адміністрації, а заодно й Президента України. Якщо ж ця інформація реальна, тоді можна зробити висновок про те, що рішення про це приймали не стільки політичні партії і не стільки пан Литвин (хоч я й не виключаю його активної участі в цьому процесі), але й сам Президент. Хоча б тому, що глава Адміністрації за всієї своєї впливовості не є публічним політиком і намагався діяти в тіні, його політичні рішення були виведені зі сфери публічної політики.

Я телефонував лідерам політичних партій, які входять у цей блок, і деякі з них призналися, що вони були не готові, і висловили далеко неоднозначну оцінку. Адже в багатьох політичних партіях ставлення до глави Адміністрації різне як на адміністративному, так і на суто особистісному рівні. Адже та ж НДП висловлювалася за політизацію сфери виконавчої влади, а глава Адміністрації виступав проти, «Трудова Україна» висловлювалася щодо низки економічних питань і знову ж В. Литвин мав із цього приводу іншу думку, відмінну від позиції партії. Те ж можна сказати щодо низки інших позицій.

І нарешті, якщо це відповідає дійсності, то блок чотирьох посилиться, але із другого боку. Таке «призначення» рятує блок від розвалу. Можливо, не знайшли ніякої іншої відповідної кандидатури, вирішили взяти людину, яка не має своїх партійних структур. Можливо, виходячи із цього, підтягнуться й інші партії, які намагаються сформувати свою позицію. Можна говорити про блокування з Омельченком. Можна не заперечувати і зовнішньоантагоністичний, але внутрішньо паралельний із «Нашою Україною» рух. Інша річ, що в «Нашій Україні» активізуються сили, які виступають проти виконавчої влади, але це не виключить якихось внутрішніх переговорів. І останній чинник стосується внутрішньої системи влади. Не виключено, що в системі виконавчої влади існує елемент кадрової кризи й ті чи інші політичні особи намагаються знайти свої ніші. Але тут знову-таки дуже важливі заяви як самого глави Адміністрації, так і Президента України, адже це його безпосередній підлеглий. І від цього залежатиме як оцінка заяв, зроблених Президентом раніше, так і перспективи блоку «За єдину Україну». Однак тут важливо пам’ятати думку Станіславського: будь-яка гра гарна, якщо вона вчасно розпочата й вчасно закінчена, після неї мають бути яскраві сцени.

Вікторія ПІДГOРНА, Центр соціально-політичного проектування:

— Якщо інформація про обрання Володимира Литвина лідером блоку «За єдину Україну» дійсно підтвердиться, то відразу виникне два моменти, які фігуруватимуть у проблемах здійснення і реалізації виборчої стратегії цього блоку. По- перше, цей факт підтвердить те, що досить складна коаліція не змогла всередині себе знайти фігуру, яка змогла б об’єднати ці партії. До того ж лідер приходить ззовні, а не зсередини об’єднання. Це дуже негативний чинник, який говорить про хиткість, неміцність даного союзу. Якби він був реальний, то люди поступилися б в окремих моментах і погодилися б на те, що є для них принциповим. Лідер — це принциповий момент для будь-якої партії, блоку або коаліції. На мою думку, навіть маючи імідж професора і вченого, Литвин не може бути відомою фігурою і мати ту підтримку населення, яку має Ющенко. По- друге, Литвин, на відміну від Тiгiпкa, який є публічною фігурою, навряд чи може вважатися публічним політиком. Діяльність на посаді голови президентської адміністрації — це робота, яка не дуже часто виходила на поверхню, в публічну політику.

Всім стане зрозуміло, на якій реальній основі створювався союз цих партій. Цим фактом підтверджується їх розрахунок на використання адміністративного ресурсу. Ці люди мислять в межах логіки еліт, яка відрізняється від логіки виборця. Виборчі технології і все, що пов’язано з виборами, повинне бути доступно громадськості, якщо є бажання працювати на виборця. У них же зовсім інша логіка, яка в нашому пострадянському суспільстві кардинально відрізняється від логіки виборця. Тобто те, що може здаватися еліті дуже вигідним рішенням, для виборця виглядає зовсім по-іншому.

Олег МЕДВЕДЄВ, журналіст, політтехнолог:

— Немає нічого дивного в тому, що список партії влади очолює людина, яка займає в цій владі одну з ключових позицій. Те, що Литвин не є досить відомою фігурою для виборця, не може негативно вплинути на рейтинг даного об’єднання. Адже сила блоку «За єдину Україну» не у фігурах і конкретних лідерах, які входять до його складу, а в мобілізації адміністративного ресурсу. Тому особистий рейтинг і популярність серед виборців того чи іншого представника цього союзу мало що значить.

Цей факт також підтверджує існуючу роз’єднаність. Очевидно, що ті партії, які складають цей блок, не змогли домовитися про того, хто з них міг би бути першим. І, очевидно, компроміс якраз і полягає в тому, що список очолює особа, яка не має конкретного відношення до жодної з чотирьох партій, які утворять блок «За єдину Україну». Можливо, варіант з наданням Литвину позиції №1 у цьому списку виник саме тому, що Тiгiпко, Пустовойтенко, Азаров і Гладій не змогли вирішити між собою, хто №1. В результаті виникла потреба у впровадженні «відносно зовнішньої» сили.

Володимир ФЕСЕНКО, Бюро політичного консалтінгу «Пента»:

— Блок чотирьох (названий журналістами «За ЄдУ») гостро потребує фігури лідера, який був би нейтральний щодо партій-засновників (і тим самим знімав проблему формальної першості і ревнивого суперництва між партіями-товарками) та одночасно володів би незаперечним авторитетом, який дозволив би зцементувати партнерів по політичній потребі. Є ще третя умова — бажано, щоб цей лідер був популярний і став справжньою візитною карткою блоку. Володимир Литвин повністю відповідає двом першим умовам і, частково, — третій. Керівнику президентської адміністрації давно приписують авторство багатостраждального блоку. Тепер, схоже, «діти» пропонують «батьку» повністю взяти на себе відповідальність, в тому числі і публічну, за свою долю на виборах. В.Литвин не належить до числа публічних політиків і не відомий переважному числу виборців. Але зате він відомий кожному державному чиновнику. Це публічна персоніфікація адміністративного ресурсу в легальній формі. По суті, мова може йти про несуперечливу закону форму тиску на багатьох і багатьох людей, задіяних у виборчому процесі.

Але є й друга сторона проблеми. Якщо у зв’язку з лідерством у блоці Литвин піде з посади керівника Адміністрації Президента України (а це не виключено і було б логічним кроком), то сила цього ресурсу значною мірою буде втрачена. Цілком можливо, що Володимир Литвин шукає новий майданчик для подальшої політичної кар’єри. Відставка Юрія Єханурова з посади першого заступника президентської адміністрації, загадкове «зникнення» з Адміністрації іншого заступника (і одночасно, керівника управління внутрішньої політики) — А.Бєлова, непрямо свідчать про деякі серйозні проблеми в штабі Президента. Причому це люди, які відповідали в Адміністрації за виборчу кампанію. У цьому випадку варіант з лідерством у блоці «заєдинщиків» однаково зручний і для Володимира Литвина і для блоку.