«Герої року безумовно лікарі. антигерої року: це політики»

Кінець грудня — традиційно час не тільки різноманітних звітів, а й пора підбивати підсумки прожитого року. 2020-й, як ніколи, був і лишається складним для всього світу. І тому вкрай важливо його проаналізувати та знайти ті, можливо, приховані, «поклади» оптимізму, які неодмінно він нам теж дав.

Тож дорогі друзі, ми вкотре звернулися до вас — своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів з проханням відповісти на запитання новорічної анкети «Дня». Адже й сама інтелектуальна спільнота, згуртована головним редактором та колективом, — це ще один позитив та ресурс, який надбав «День» за свої майже 25 років (цю важливу дату газета відзначить якраз 2021 року). Про цей ресурс для країни не варто забувати і з ним, переконані, неодмінно треба рахуватися. Ваші думки завжди цінні дня нас.

1. 2020-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).

2. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

3. «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше).

4. Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?

5. Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?

6. У 2021-му «Дню» виповниться 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?

«Герої року безумовно лікарі. антигерої року: це політики»

Наталя ІЩЕНКО, журналістка:

1. Кава на балконі.

Онлайн-вечірка.

Пробіжка навколо ліжка.

Прямі ефіри на телебаченні в зумі.

Міжнародні конференції в смартфоні.

Екскурсії по телебаченню.

Таким став 2020-й рік.

Але, напевно, взагалі життя світу змінилося.

Один вчений під час онлайн-дискусії сказав так: 21 століття почалося саме в 2020-му році. Згодна з цією думкою.

2. Герої року безумовно лікарі. Не один якийсь лікар, а всі ті лікарі, що не злякалися, не покинули свій пост, а лікували своїх пацієнтів – як вміли, як могли, і\але лікували. Маємо їм подякувати.

Антигерої року: це політики. Причому всі без виключення. Жодна політична сила в Україні не змогла запропонувати відповідальну та продуману антикризову стратегію як в плані боротьби з епідемією, так і в плані економічного відновлення.

3. Я б назвала сам факт того, що «День» пережив кризу і залишається фактично єдиною друкованою газетою країни такого професійного рівня, майже подвигом. Тому саме керівники «Дня», люди, відповідальні за функціонування редакції, редактори та менеджери, викликають в мене найбільше захоплення.

4. Дві рівноправні складові, що надають сили. Це робота, в тому числі і підготовка статей для газети «День». Також в цьому році я стала співавтором книжки, кількох досліджень, підготувала багато текстів в різні видання. Важлива та цікава праця завжди надає сили.

Ще одна складова – це родина. За підсумками року стало зрозуміло, що зі своїми близькими я хоробро можу відправлятися в космічну подорож чи на незаселений острів, настільки нам весело і цікаво разом, настільки ми допомагаємо та підтримуємо один одного.

5. Стало більш зрозумілим, що входить в поняття «цивілізована європейська країна». Це країна, яка, перш за все, піклується про життя своїх громадян, потім про їхнє здоров’я, і вже потім – про економічні показники.

Пріоритети саме таким чином розставив прем’єр-міністр Словенії, але по факту саме так діють уряди країн на захід від українських кордонів.

На жаль, також стало ясно, що Україна наразі є європейською периферією. І всім нам треба докласти надзусиль, щоб за підсумками «коронакризи» не опинитися на узбіччя цивілізованого світу.

6. «День» - це частина мого життя та біографії. Думаю, цим все сказано.