2000 років ери Христа
Сьогодні вперше в історії християнський світ святкує такий масштабний Ювілей, бо Тисячоліття Різдва Христового пройшло майже непоміченим. Тисячу років тому далеко не всі християни Європи та Близького Сходу (інших тоді майже не було) перейшли на відлік часу від Божого Народження. В Іспанії ще у ХIV ст. брали за нульову точку відліку початок правління імператора Октавіана Августа (38 р. до н. е.). А на сході Європи, за прикладом Візантії, до XVIII століття рахували час від створення світу Богом Отцем (5508 рік до народження Ісуса Христа, згідно із постановою VI Вселенського собору). Круглі дати були тоді інші; по-іншому виглядав вектор історичного часу, а широкий загал цікавився плином часу значно менше, аніж ми з вами. Далі пропонуємо нашим читачам невеликі витяги зі святкових казань кількох високих християнських ієрархів.
Вселенський патріарх Варфоломій I зробив у Різдвяному посланні особливий акцент на тому, що кожний православний має постійно творити милість і добро: «Свята й велика Мати Христова Церква розумом і серцем постійно спрямована до неба, не відмовляючись при цьому чинити добрі справи на землі через своїх вірних. Церква завжди закликає їх вести перед у добрих справах, у всьому, необхідному для людей, творити у світі цьому добрі справи власними руками».
Архієпископ Львівський і Галицький Августин (УПЦ), нагадуючи про події Божого Народження, сказав: «Дві тисячі років відділяють нас од святої віфліємської ночі, коли ангели сповістили світові про велику тайну Боговтілення... Як світ спав у ту священну Різдвяну ніч, так багато людей, що люблять цей світ, сплять і сьогодні. Як тоді в місті не знайшлося людини, яка б відчинила двері і впустила до своєї оселі Пречисту Діву і праведного Йосифа, так і нині світ по-різному сприймає Христа і небагато знаходиться таких людей, які поспішають відчинити Йому двері свого серця. Ми нерідко буваємо зарозумілі та горді, невдячні та ліниві, холодні та черстві... Однак будемо вчитися простоти і щирості в пастухів, які, почувши ангельську звістку, не вагаючись і не затримуючись, прийшли вклонитися Божественному Немовляті».
Римський папа Іван Павло II під час Різдвяного посту в проповіді на площі Св. Петра висловив надзвичайну думку, яку досі, здається, не наважився з такою прямотою озвучити публічно жоден сучасний діяч традиційних церков. Він сказав, що спастися можуть не тільки католики та інші християни, але також «усі люди доброї волі, ті добрі люди, які виконують заповіді Ісуса Христа в повсякденному житті».
З Різдвом Христовим!
