57 років «підпільного» життя на горищі

Ця неймовірна подія сталася на десятий день після смерті Меланки Ковальчук, рідної сестри здичавілого «підпільника». Так вона, покійниця, заповіла йому у свої останні хвилини. Інакше, мовляв, помреш від голоду.

«У далекому сорок другому Ковальчук разом зі своєю побожною матусею ішов на прощу до Почаївської лаври. Дорогою десь побачили багато могильних хрестів, почули, що люди гинуть, — він геть злякався смерті. Повернулися додому, коли німці «робили набір молодих кадрів на роботу до рейху». Сховався на горищі, а матуся пояснила селу та старості, що залишився в Почаєві», — продовжує Леонід Горенко. Німці відступили, наші наступили — «почалася мобілізація на фронт». А Ковальчук буцімто ще там, у Почаєві...

Голова райдержадміністрації каже, що 76-річний В.Ковальчук, який ув'язнив себе на «ціле життя» на горищі, не зазнавши ні любові, ні радощів, ні печалі від спілкування з людьми, на здоров'я не ремствує. «Треба ж йому документи виписати, щоб якусь пенсію призначити», — зауважив Л. Горенко.