Абсолютний нейтралітет?

В останні дні перед другим туром виборів президента України більш активно заявили про своє ставлення до виборів представники найбільших за чисельністю церков України. Якщо зважати тільки на публічні виступи голів та єпископату церков різних християнських конфесій, то можна iз задоволенням констатувати, що всі вони виступають за демократичні вільні справедливі вибори та тримаються гідної (і єдино можливої) церковної позиції — абсолютного нейтралітету, невтручання в політичний вибір своєї пастви.

У своїх зверненнях до християн наші пастирі спираються на Святе Письмо, на Євангелія, на Заповіді Ісуса Христа. Наведемо кілька текстів із звернень ієрархів найбільших християнських церков до українців, плекаючи надію, що віруючі цих церков будуть враховувати, як і належить кожному доброму християнину, поради та думки своїх предстоятелів. Адже це є обов'язком кожного члена Церкви — прислухатися у всякій важливій справі до голосу духовних поводирів, на яких лежить — після хіротонії — Благодать Божа. Нижче наводимо кілька текстів із звернень ієрархів до віруючих.

У «Зверненні християнських Церков України до співгромадян на передодні другого туру голосування», зокрема, говориться: «Ми переконані, що результати нинішніх президентських виборів визначатимуть не тільки особу, якій народом України буде довірене керівництво державою, але й, без перебільшення, — сам напрямок історичного розвитку України на десятки майбутніх років. Саме тому є велика відповідальність кожного з нас за те, яким чином ми скористаємося своїм правом вибору і виконаємо покладені на нас законами обов'язки...

Хочемо нагадати слова апостола Павла, що немає влади не від Бога, а кожен начальник є Божий слуга. Не тільки законами держави, але й вічним Божим законом представники влади поставлені служити справедливості, покликані викорінювати в суспільстві зло та сприяти добру. І тому якщо хтось, наділений владою, замість виконання такого свого призначення сам збільшує в світі зло та несправедливість, то така людина чинить перед Богом великий гріх, який не залишиться без належного покарання...

Особливо просимо представників правоохоронних органів пам'ятати про свою присягу на вірність народу України та в будь-якій ситуації залишатися охоронцями права, а не співучасниками неправди. Належну відданість правді закликаємо виявляти і працівників судової системи, які відповідають за будь-які порушення законів. Як і кожному громадянину, суддям потрібно пам'ятати про останній справедливий і нелицемірний Суд Божий, якого ніхто не зможе уникнути...

Важливу суспільну працю виконують також ЗМІ, які часто називають четвертою владою . Кожен журналіст несе відповідальність не тільки перед своєю аудиторією, але й перед Богом і власною совістю за те, як — правдиво чи неправдиво — він висвітлює суспільне життя. Закликаємо власників та працівників ЗМІ пам'ятати, що сам Христос іменує Себе Істиною, а диявол зветься батьком неправди...

Переконані, що лише справедливо обраний президент матиме моральне право виступати від імені народу України, в чому ми вбачаємо запоруку єдності нашої держави й духовної цілісності народу».

«Звернення» підписали: Патріарх Київський і всієї Руси- України Філарет, Верховний архиєпископ УГКЦ кардинал Гузар, заступник Голови Конференції Римо-Католицьких єпископів України єпископ Маркіян Трофим'як, Єпископ Церкви християн віри євангельської України Михайло Паночко, Старший єпископ Української Християнської Євангельської Церкви Леонід Падун.

Напередодні другого туру виборів Предстоятель УПЦ (Московський патріархат) Митрополит Володимир (Сабодан) звернувся до вірних УПЦ МП, до кандидатів у президенти України, до всіх виборців та людей доброї волі. Ось деякі його думки:

«Усяке царство, що розділилося в собі, спустошиться, і всяке місто чи дім, що розділився в собі, не встоїть», — говорить Господь через євангеліста Матфея. Тому разом з апостолом Павлом «благаю вас, браття, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб... не було між вами розділення». А щоб не було розділення, треба завжди пам'ятати один з головних євангельських законів: «все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм». Хочу звернутися до кандидатів у президенти: «Не шукайте сучок в оці один одного, а робіть по совісті. Давайте реальні обіцянки та виконуйте їх. Разом протистаньте тим, хто бажає посіяти розбрат, міжнаціональну або міжконфесійну ворожнечу. До виборців хочу звернутися словами великого Кобзаря, який заповідував: «Свою Україну любіть, за неї Господа моліть...»

Виборами життя не закінчується. Це хоча і важливий, але тільки етап тисячолітньої історії нашого православного народу. Відразу після виборів обидві політичні сили, що сьогодні борються за голоси виборців, повинні забути образи й об'єднатися, працюючи на благо України та нашого народу. Благословення Господнє хай перебуває на тих, у кого «руки невинні і серце чисте, хто не клявся душею своєю даремно і не божився ложно ближньому своєму, — той отримає благословення і милість від Бога Спасителя нашого».

Якби все було в нашій країні саме так, як наказують найвищі пастирі наших християнських церков! На жаль, це далеко не так. Адже частина храмів перетворилася на виборчі «штаби», де не те що агітують, а примушують своїх парафіян зробити той чи інший вибір, і де накопичуються листівки, які порочать небажаного кандидата аж ніяк не християнськими словами! У брехливій агітаційній справі беруть активну участь навіть деякі єпископи. Особливо сильний тиск відчувають сільські виборці: «чорні» агітатори не обирають слів, аби заклеймити небажаного кандидата, а фантазії закулісних писак міг би позаздрити й Геббельс. Так, в селах розпускають чутки, що у випадку приходу до влади одного із кандидатів, «весь український чорнозем буде продано Америці — приїдуть, все згребуть, погрузять у літаки й вивезуть. А у нас розпочнеться голод» (!). Популярною є також байка про негайний початок війни у випадку, якщо проголосувати «неправильно». Звичайно, не всі «клюють» на такі речі, але ж залякати людей неважко.

Загалом у «церковній» агітаційній кампанії мало хто користується конкретними фактами, апелює до логіки чи порівнянь. Ставка робиться на невігластво, залякування, на інстинкти, а не розум. Таким є наприклад широковживане в церковних колах положення, що після приходу до влади одного із кандидатів у президенти «всі — до одної — православні церкви будуть закриті, а в Києво-Печерській та Почаївській лаврах будуть створені концтабори для православних«». І додається: «Ви ще пожалкуєте за радянською владою!».

Як разюче відрізняються всі фантастичні сюжети від шляхетних слів предстоятеля! Неможливо повірити, що це та сама церква, та сама християнська спільнота!

А щодо православних братств, то вони тиснуть не тільки на супротивників, а й на «свого кандидата», вимагаючи від нього цілий список обіцянок, як наприклад: «Ніщо не завадить В. Януковичу перемогти, якщо він зробить реальні кроки на підтримку святої справи російсько- українського братства, офіційного статусу російської мови та канонічного Православ'я (запровадження Основ православної культури в школах, надання УПЦ (МП) ефірного часу в прайм-тайм, припинення підтримки розкольників) та ін».

Що найбільш вражає у цій навколоцерковній виборчiй кампанії, так це загальне фарисейство, дволикість деяких церков. Або, краще сказати, — бездонне провалля між окремими групами церковної громади. Провалля, яке так яскраво проявляється сьогодні у зв'язку з виборами президента.