Адвокатів усе більше
Сприймати нових сусідів Європейського Союзу такими, якими вони є, а головне — розуміти їх історичні та внутрішньополітичні особливості, — такою повинна бути нова політика сусідства ЄС із країнами Східної Європи, в тому числі й з Україною. Сьогодні Європарламенту та Єврокомісії слід зосередитись на індивідуальному підході в розвитку вiдносин між об’єднаною Європою та Україною. Принаймні так вважає Алдіс Кускіс — депутат нового скликання Європарламенту від Литви, який днями перебував в Україні з офіційним візитом. Під час прес-конференції у клубі Фонду Конрада Аденауера Алдіс Кускіс поділився з присутніми новим баченням євроінтеграційних процесів, розповів про шлях Литви до ЄС та значне поповнення у таборі «адвокатів України» — представників європейського співтовариства, пов’язане з другою хвилею розширення ЄС.
Після цьогорічного першотравневого розширення Україна цілком може розраховувати на підтримку своїх євроінтеграційних починань політичною елітою не лише Польщі, а й країн Балтії, керівництво яких добре знає Україну, а головне — усвідомлює цінність особливого геополітичного становища, економічного, промислового та науково- технічного потенціалу найбільшої за територією та п’ятої за кількістю населення держави Європи. Східний вимір, на думку євродепутата, нової європейської політики сусідства сьогодні залежатиме саме від нових членів ЄС, з якими Україну поєднують не лише торговельні відносини, а й ментально- історичні зв’язки між колишніми республіками СРСР. Показово, що в Європарламенті нового скликання створено окрему комісію по роботі з Україною, а серед єврокомісарів є кілька політиків, які в різні часи активно співпрацювали з нашою державою.
Аналізуючи шлях Литви до інтеграції у європейське співтовариство, пан Кускіс наголосив, що шлях кожної держави до ЄС є унікальним, проте не слід нехтувати дослідженням та використанням Україною досвіду як Литви, так й інших представників «другої хвилі». Хронологія євроінтеграційних потуг Литви справді багато в чому може послугуватися нинішнім українським єврооптимістам. «Більша частина перепон на шляху до Європи була філософською», — наголосив Алдіс Кускіс. Як пояснив депутат Європарламенту, литовцям, на відміну від українців, не довелося боротися з самими собою у питанні вибору зовнішньополітичних векторів. У державі на той час існувала певна ідеологічна єдність щодо необхідності вступу Литви до ЄС. Проте навіть за наявності нібито усіх передумов та можливостей цій балтійській республіці знадобилося довгих 13 років для втілення її європейської мрії. «Ми не боролися з проблемою вибору між Сходом та Заходом, ми мобілізували усі свої ресурси на боротьбу з тими перепонами, що стояли на шляху виконання усіх вимог, поставлених перед нами ЄС, це була довга та виснажлива битва», — наголосив Кускіс.
На жаль, Україна впродовж тих самих 13 років не може чітко визначитись зi своїми намірами. І це, за словами депутата Європарламенту, сьогодні як ніколи турбує Європейське співтовариство. Особливо напередодні виборів президента в Україні. На думку Кускіса, нинішні вибори ще яскравіше продемонстрували ті суперечності щодо векторів зовнішньої політики, які сьогодні існують в українському суспільстві. Якщо вибори президента відбудуться демократично, й більше тисячі спостерігачів від європейських структур це підтвердять, надія на майбутнє членство України в ЄС буде збережена. В протилежному випадку, вважають у Європі, українську євроінтеграційну надію буде остаточно поховано. За словами присутнього на прес-конференції директора українського представництва Фонду ім. Конрада Аденауера Ральфа Ваксмута, Україні є що запропонувати Європі, навіть більше, ніж Польщі чи Литві...
