Аморальна земля
Швидше за все, перевибори київського мера, а також Київради, — це реальність, що вже наближається. Про це може свідчити, зокрема, прагнення київської влади демонструвати прозорість своїх рішень навіть у такій свята святих сфері, як земельні відносини. У результаті «День» учора був акредитований на засіданні відповідної постійної комісії Київради. Вів його секретар комісії Олександр Луцький. Поруч сиділа начальник управління земельних відносин і містобудування секретаріату Київради Світлана Макєєва, і часом було важко зрозуміти, хто з них керував засіданням.
Першим повинне було обговорюватися питання про орендну плату за землі, що передаються комунальному підприємству Київради й міськадміністрації «Київське інвестиційне агентство». І відразу ж Макєєва роз’яснила, що слухати це питання немає ніякого сенсу, оскільки Київрада його вже двічі обговорювала й ухвалила рішення. «А коли це було?» — виникло запитання в члена комісії. «Зараз не пам’ятаю, але через десять хвилин повідомлю», — пообіцяла Макєєва (і слова не стримала). «А чому ж це було зроблене без нас?» — обурилися деякі депутати. «Ну як же, ви також двічі обговорювали, здається, в липні», — відповіла Макєєва й додатково роз’яснила, що питання взагалі потрапило на порядок денний помилково. Депутати, які присоромилися своєї поганої пам’яті, одноголосно погодилися зняти питання з обговорення. І спробуй дізнайся, які підводні камені лежать під цими «помилочками»...
Наступним було звернення ініціативної групи (1075 підписів), яка вимагає скасування землевідводу на вул. Дмитрієвській (Шевченківський район). Дали слово запрошеним — представникам інвестора й райради. Вони розповіли, що проект пройшов громадські слухання (про що є протокол із печаткою), а також містобудівну раду й звинуватили в організації протестів власників 14 «незаконних» гаражів... «А як же 1075 підписів?» Це боязке запитання одного з депутатів залишилося без відповіді, оскільки представників протестуючих у залі не виявилося. «Їх-то хоч запросили?» «Так, у телефонному режимі», — засовалася на стільці Макєєва, а коли один із депутатів запропонував увести для таких випадків письмові запрошення й відповідні реєстри, чиновник виразила на обличчі явне незадоволення й усім стало зрозуміло, що цього не буде. Тоді одна з депутатів, яка щиро співчувала інвесторам, зазначила, що, мовляв, відсутність ініціативної групи ніскільки не заважає комісії написати меру листа й просити дозволити інвестору задовольнити вимоги мешканців, висловлені на громадських слуханнях. Проголосували одноголосно, проігнорувавши таким чином думку 1075 осіб.
А тим часом у коридорі біля зали, де засідала комісія, прозорість земельних відносин у столиці демонстрував перед камерами й диктофонами журналістів заступник київського мера й секретар Київради Олесь Довгий. Диктофон «Дня» включився в роботу саме в той момент, коли юний чиновник «розправлявся» з проблемою діячів мистецтва, яких київська влада планувала виселити з майстерень. Довгий (вибачте за тавтологію) довго перелічував заходи, прийняті міськадміністрацією для того, щоб захистити художників і продавців книг від замахів на приміщення, що орендуються ними, а під кінець навіть повідомив, що в Подільському районі скоро буде новий (замість Романенка, що проштрафився за нелюбов до мистецтва) голова адміністрації, який, як сподівається секретар Київради, «матиме більше моралі»...
Ну хто не хоче моральної влади? Аналогічні вимоги останнім часом дуже активно пред’являються також до Київради й київського мера Леоніда Черновецького. Особливо покоробила киян і весь політичний клас країни сесія цього органу столичної громади проведена 1 жовтня. З одного боку, вона, як писали багато ЗМІ, показала, що майже всі політичні партії, представлені в Київраді, забруднили руки земельним дерибаном. І тепер усі вони розуміють, що треба відмиватися. «Головним банщиком» виступає БЮТ, якому, схоже, від черновецьких щедрот дісталося менше всіх. Не будуть проти дострокових виборів також НУ-НС й Регіони. А блок Віталія Кличка вже наступного дня після земельного пограбування столиці передав Президенту України звернення, в якому закликав очистити фракцію «Наша Україна» в Київраді від людей, які заплямували себе 1 жовтня розкраданням 1000 гектарів київських земель і «підтримкою лобістських рішень, що шкодять столиці».
Проте у вустах Довгого — це не шкода, а користь. Відповідаючи на запитання «Дня» він повідомив, що в Києві, всупереч ствердженням критиків, проводяться тендери з продажу землі й за останні 10 місяців від них до бюджету міста надійшло понад 1,5 мільярда гривень. Тим часом вартість умовної сотки (0,01 гектара) в столиці, за даними Земельного союзу України, сьогодні складає понад $66 тисяч. Отже, гектар можна було б продавати за $6,6 мільйона, а тисяча, безкоштовно передана 1 жовтня, це — $6,6 мільярда (деякі джерела доводять цю цифру до $10 мільярдів).
Тим часом, за деякими даними, незабаром, на засіданні 28 грудня, промерська більшість Київради знову планує винести на голосування земельні питання.
