Анатолій Гальчинський не схотів "бруднитися"?
Звільнення одного з батьків єдиного поки що досягнення української економіки (фінансової стабілізації) Анатолія Гальчинського з посади заступника керівника Адміністрації Президента та переміщення на його початкове місце - радника Президента з макроекономічних питань не привернуло особливої уваги спостерігачів. Однак такими фігурами, як відомо, марно не поступаються.
Колега А. Гальчинського по корпусу радників Президента Володимир РИЖОВ прокоментував цю ситуацію із властивою йому прямотою: "На Анатолія Степановича як на заступника голови адміністрації стали накидати не тільки ті питання, з яких він спеціалізується, але й організаційно-правові, всіляке ганчір'я, "бумажки-промокашки". Ось він і попросив повернути його на попереднє місце". У цьому коментарі помітно підтекст: Гальчинський не схотів бруднитися у постійних внутрішніх конфліктах та суперечках, яких в адміністрації, як і в будь-якій іншій бюрократичній структурі, предостатньо.
Колишній колега А. Гальчинського з наукової діяльності, доктор наук Олексій Портников додав: "як на мене, для цього переходу було три причини. На посаді заступника голови Адміністрації Гальчинський не міг сповна працювати генератором ідей. Він був організатором діяльності економічної служби. І, мабуть, це його обтяжувало.
Друга причина, можливо, зумовлена розгортанням передвиборної кампанії, створенням та відпрацюванням нового курсу Президента, на погляд якого Гальчинський корисніший на роботі, не пов`язаній з адміністративними керівними функціями.
І, нарешті, є третій момент, який випливає з особливостей особистості Гальчинського. Якщо подивитися його біографію за останні п`ять років, то десь з інтервалами в один рік він змінює характер своєї діяльності, і що він старший, то зміни роботи відбуваються частіше. За короткий час після виходу з адміністрації він змінив два місця роботи: інститут світової економіки та університет імені Т. Шевченка. Можливо, саме зараз новий етап його особистого циклу. Це щось, що іде від нього самого, можливо, психологічно детерміноване підсвідоме прагнення постійно оновлюватися".
