Андрій БIБА: «Фаворити, мабуть, вирішили притримати козирні карти»

Італійці та французи мають схожi проблеми з організацією атаки. Нагадаємо, що Чезаре Мальдіні заявляв про несумісність талантів Дель Пьєро, Роберто Баджо і Дзоли (причому другого він запросив у команду в останній момент, а третього взагалі не взяв). Втім Еме Жаке істотно змінив манеру гри господарів турніру. Мабуть, він розумів, що успіху в чемпіонаті неможливо досягнути без гострої атаки. Під час підготовки до фіналу Жаке виставляв тільки одного форварда і покладав обов’язки другого на Юрія Джоркаєффа, чим різко обмежував потенціал своєї напрочуд талановитої й могутньої середньої лінії. І раптом на стартовий матч з ПАР його команда вийшла з двома повноцінними форвардами, а Джоркаєфф і Зідан одержали можливість вільно будувати гру на своїх звичних місцях протягом всіх 90 хвилин. Не так, як Баджо, — лише впродовж останніх 30 хвилин зустрічі. Мальдіні ж не чекаючи на пропущенi м’ячi, випустив «чистих» форвардiв, що раніше вважав неприпустимим.

Так чи інакше в першій же зустрічі французи перевірили всіх чотирьох нападаючих і таким чином, на мій погляд, дали зрозуміти: збірна Франції на цьому турнірі, на відміну від «Євро-96», має намір досягнути успіху за рахунок добре організованого наступу, а не за рахунок рідких контратак і пенальтистів-щасливчиків. Зазначу, що такого не робили в критичний для себе момент навіть бразильці.