«Антикризовий» вальс

Атмосфера і справді нагадувала класичні бали, принаймні такими, начитавшись історичних книг, ми їх уявляли. Лакеї та церемоніймейстер, оркестри, які грають класичну музику... Дрес-код, який визначив для учасників дійства бальний комітет, було дотримано. Дами — у вечірніх сукнях, кавалери — у фраках із метеликами. Запаси останніх у луцьких магазинах напередодні балу значно зменшилися. Єпископ Маркіян Трофим’як, ординарій Луцької дієцезії римсько-католицької церкви, з ностальгією пригадав бали, котрі відбувалися ще перед Другою світовою війною у його рідній Козовій, що на Тернопільщині. А владика Михаїл, єпископ Луцький і Волинський Української православної церкви Київського патріархату, який теж благословляв дійство, зазначив, що Господь створив людину не для скорботи, а для радості.

Ідея провести у Волинському національному університеті Віденський бал належить його ректору. З приводу зауважень, що «в Україні ж — криза», котрі, без сумніву, теж звучали, професор Коцан зауважив:

— Ми ніколи не вийдемо з кризи, якщо втратимо інтерес до життя. Університети — не лише центри науки, а й центри культури, вони мають піднімати дух, відроджувати традиції. Тому справедливо, що саме національний університет і проводить таку акцію. Я взагалі мрію, аби ми змогли позбавити навчання певного баласту, а ширше впровадити вивчення етики, риторики, навіть уміння танцювати і спілкуватися — усього того, що мало б відзначати еліту нації.

Віденський бал у Волинському національному університеті містив кілька блоків. Танцювали й повільний вальс, і танго, і латиноамериканські танці. І треба було бачити, як відомий на Волині банкір навчався танцювати танго! Опісля бальний комітет відзначив його титулом «Найвитриваліший партнер».

На святі співали квартет «Акорд», народний артист Василь Чепелюк, заслужений артист України Михайло Лазука. А які оперні голоси продемонстрували викладачі ВНЗ! І, звичайно, було багато танців. Заступник волинського губернатора Святослав Кравчук признався, що хоча сам так і не навчився танцювати вальс, проте щиро порадів дійству. Життя, каже він, напрочуд коротке, тож треба скрашувати будні.

Все ж протягом усього балу його учасники не забували, заради якої мети зібралися. Віденський бал задумано було заради примноження традицій меценатства. Вже у цьому році має початися спорудження університетського храму Софії — Премудрості Божої. Наразі кошти на нього збирають лише студенти та викладачі вишу. А проведений під час балу аукціон продажу картин студентів та викладачів Інституту мистецтв і участь у заході спонсорів дозволили зібрати непогану суму — майже 30 тисяч гривень.