Батальйон готовий «хоч завтра»
Генерал-лейтенант Литвак і соціально-демографічні дані особового складу свідчать: 15% військовослужбовців батальйону брали участь у бойових діях, 5 осіб — у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 6% виконували миротворчі місії, 10% офіцерів мають вищу академічну освіту, близько 80% солдатiв — середню і середню технічну освіту, «практично половина особистого складу одружені і мають дітей»... Словом, є ще в Україні професіонали військового ремесла, здатні «гідно представити країну в миротворчих операціях». «У процесі відбору особового складу з кожним військовослужбовцем провели окрему бесіду і письмово зафіксовували добровільну згоду взяти участь у виконанні поставлених завдань», — підкреслив В. Литвак.
Дві роти (спеціальної обробки) призначено для дегазації, дезинфекції і дезактивації озброєння, техніки, матеріальних запасів, ділянок місцевості тощо. Одна рота — для аналогічних «дезаходів» обмундирування і особового складу. Зі слів В. Литвака, на даний момент посилено медичну службу, штабну роту, структури охорони і оборони батальйону. У структурі підрозділу є хімічна радіометрична і медична лабораторії, а також аналітична група, «оснащена сучасним обладнанням», для розрахунку і прийняття рішення з ліквідації наслідків можливого застосування хімічної, бактеріологічної і ядерної зброї. І загалом 19-й окремий батальйон РХБ під керівництвом Юрія Онищука (до призначення — начальник штабу РХБ полку), як сказав В. Литвак, готовий виконувати свої функції за межами України «хоч завтра». Точніше — після відповідного рішення Верховної Ради і щеплень «у дві стадії» (другу стадію, до речі, поки не забезпечено необхідними препаратами).
У більш меркантильних, ніж престиж української держави, подробицях можливої участі батальйону в операції в Перській затоці тим часом багато неясного. Передусім — невирішене питання, чи підтримають (і, якщо так, то у якій формі та ким?) «РХБ-готовність» України. В. Литвак, у зв’язку з цим, оцінив діяльність нашого батальйону в один мільйон доларів США на місяць і підрахував, що «компенсаційні виплати ООН були б більшими, ніж від окремо взятої країни». На думку генерал-лейтенанта, в Україні можуть бути зацікавлені США (можливо, вигідніше «найняти» один великий батальйон РХБ, ніж укомплектовувати аналогічний з частин від кількох країн)... Крім цього, досі не визначено країну, де потенційно може «виконувати завдання» 19-й батальйон та умови перебування підрозділу в цій країні. Важливо також, що кілька разів підкресливши неучасть українських військових у безпосередніх бойових діях проти Іраку, В. Литвак не виключив можливості перебування батальйону на його території. Щоправда, виключно після закінчення бойових дій і тільки після прийняття нових рішень на державному рівні...
Єдине, що не викликає сумнівів, то це матеріальна мотивація самих українських військовослужбовців. З’ясувалося, що мало хто з тих, кому запропонували, відмовився від участі в місії. В. Литвак говорить, що місячна зарплата військових становитиме $600—1000 і вдвічі більше, якщо Ірак застосує зброю масового знищення, а 19-й окремий батальйон буде дезактивувати постраждалі території.
