«Базарний «День»

РІВНЕ. «Чим для вас є газета «День»? — це запитання ставив я, кореспондент «Дня» Володимир КОНЄВ, перехожим на одній з рівненських вулиць. — Будучи вмить оточеним натовпом цікавих, що для міста вельми нехарактерно, я роздавав газети й слухав. Хоча далеко не всі мої співрозмовники читали до цього «День», про газету чули всі. Справа в тому, що «День» є, мабуть, найбільш цитованою з столичних газет у місцевій пресі, й, до речі, пополудні її купити майже неможливо».

«Я не дуже часто читаю «День». Грошей замало і вважаю за краще купувати тільки п'ятничного номера, — говорить Світлана Петрук, безробітна. — Це дуже цікава й, головне, інтелектуальна газета. Ви не опускаєтеся до рівня пліток і намагаєтеся будь-яку подію прокоментувати, дати читачеві якомога ширшу інформацію». «Взагалі-то, я, як і багато які наші клієнти, читаю «День» головним чином в електронному варіанті, — уточнює працівник «Інтернет-клубу» Володимир Семенюк. — Мені подобається оперативна інформація, яку журналісти «Дня» збирають з усіх регіонів України. Цього, на мій погляд, немає в жодній газеті. Дуже хороші регіональні новини. За оперативностю «День» часто не поступається телебаченню».

МИКОЛАЇВ. — Це що за газета? — скоса поглянув на пачку п'ятничного «Дня» чолов'яга років п'ятдесяти, коли на парапет біля нього я поклав стос газет і закурив, роздумуючи, де б вибрати місце пожвавіше на Центральному ринку.

— «День», хороша газета, розумна. «Пригощайтеся».

— Та я... — однак дізнавшись, що — безкоштовно, попросив два примірники. «Сусіду віддам». А дізнався, що безкоштовно для всіх, — організував натовп. Щось на кшталт: «А ось кому... Налітай... Сьогодні так віддаємо, завтра — за гроші».

Халяву ми любимо. «День» розійшовся швидко — ті ж «Факти» з їхніми демпінговими цінами були «вихідними». Більшість брали газету і вирушали далі у своїх базарних справах. Хтось розпитував, що за газета. Якийсь похмурий мужик років сорока сприйняв у штики: «Знову Кучмою грузите?» — «А ви почитайте». Газету він взяв, нашвидку погортав і, йдучи, розпачливо махнув рукою: «А, все одно. Голосуй — не голосуй, все одно отримаєш... Кучму». Пачка газет вичерпалася за півгодини.

Того ж дня автостопом добирався до Нової Одеси — райцентру в Миколаївській області. Водій КамАЗа попався балакучий — всю дорогу розповідав «за життя». Серед іншого заявив, що газет принципово не читає: «Брешуть вони всі». Однак простягнутий на прощання «День» взяв. «А, давай. Подивимося», повідомляє кореспондент «Дня» Данило КЛЯХІН .

СУМИ. «П'ятачок» біля центрального універмагу став минулої суботи місцем проведення рекламної акції газети «День» у Сумах. Цей своєрідний сумський Гайд-парк того ранку заполонили прихильники Петра Симоненка із червоними стягами, поряд із ними метушилися хлопці, які роздавали листівки на підтримку Кучми. «Озброївшись» свіжим номером «Дня», врізаємося в людський натовп і ми: автор цих рядків Сергій ХАНІН , «День», та виконавчий директор мистецького центру «Собор» Володимир САДІВНИЧИЙ.

Здається, заклопотаних своїми буденними справами перехожих важко зупинити бодай на хвилину, однак це враження, як виявилося, було оманливим. Чи то назва газети змушувала їх сповільнювати ходу, чи можливість одержати її безкоштовно приваблювала, але скоро до нас почали підходити люди і просити «зайвий номерок». Вручаючи «День», розповідаємо сумчанам про видання, його позицію, цікавимося думками щодо нинішнього життя, майбутніх виборів. Дізнавшись, що «День» підтримує Євгена Марчука, чоловік у літах зітхає: «Ви знаєте, хай президентом буде будь- хто, аби лишень не Кучма».

Скориставшись паузою в спілкуванні з людьми, до нас підходить хлопчина, який агітує за Кучму. Запитує, скільки нам заплатили за цю роботу. У те, що ми «пішли в народ» за «так» він, схоже, не вірить. Йому, скажімо, перед тим, як вручити листівки, видали 20 гривень. Стільки ж одержали й інші агітатори, які цього суботнього дня вийшли на вулиці Сум. «Навіщо тоді безплатно тут стояти?» — дивується хлопець. У дискусію ми з ним не вступаємо — ніколи. «А газету ви не дасте почитати? — не відстає кучмівський агітатор. Чого не дамо — бери, знайомся, можливо, після цього в тебе запитань поменшає. Тим часом народу до нас підходить дедалі більше, а газет стає дедалі менше. 200 примірників як і не було Тим, кого ми не встигли ощасливити свіжим номером, радимо йти на пошту — іще не пізно.

ЛУЦЬК. Акція з пропаганди «Дня» показала, наскільки сутужно сьогодні українському читачеві. Він постійно перед альтернативою: купити газету чи хлібину. Отож, на Завокзальному ринку (його лучани зазвичай називають «Варшавським») пачку «Дня» розібрали блискавично. Спочатку не вірили, що безкоштовно, сторонилися. Бо ж не передвиборна агітка, а таки газета!

Взявши газету, декілька слів сказала й адміністратор луцького готелю «Нива» Ольга Холдаш:

— Нікого нинішнє життя не влаштовує, — зауважила вона. Чинний Президент репутацію собі зіпсував не лише тим, що його укази не виконуються, а й Лазаренком. Навіть простий народ розуміє, що не міг Лазаренко разом з усією родиною виїхати з України без дозволу влади, без відома Президента. Значить, вони пов'язані. І якщо кілька років тому людей ще можна було обдурити, то сьогодні влада даремно старається і марнує на агітацію гроші. Люди вже так набідувалися, що не підуть за тепер чинною владою нізащо.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. На вулиці Проскурівській, центральній у Хмельницькому, перехожі, отримавши по примірникові газети «День», тут-таки зупинялися й зацікавлено читали. Інші (мабуть, поспішали кудись) на ходу знайомились із публікаціями. Схоже, «День» ні для кого не став відкриттям — знайомий для всіх.

Ті ж, які не поспішали, охоче починали розмовляти з Миколою Янчуком, довіреною особою кандидата на посаду Президента України Євгена Марчука, з кореспондентом «Дня» у Хмельницькій області Михайлом ВАСИЛЕВСЬКИМ. Відтак зупинялися біля агітщита — вивчали програму, біографію Євгена Кириловича. Запам'ятався вигук одного літнього чоловіка: «Ось хто наведе порядок у державі!»

Богдан Куриляк, пенсіонер: «День» — газета європейського рівня, яка за змістом матеріалів та інформативністю не поступається найкращим зарубіжним виданням. Газета глибоко висвітлює політичні, суспільні, соціальні, економічні проблеми. Але є побажання: газету не слід дуже заполітизовувати, бо це звузить коло читачів».

Павло Зінько, головний інженер виробничого підприємства «Будівельник»: «Газета «День» відповідає усім моїм вимогам. Навіть про найважливіші події в нашому краї розповідає цікавіше та й раніше за часом, аніж місцеві видання.

Аліна Лиса, студентка технологічного університету: «Я читаю газету «День» тому, що вона підтримує Євгена Марчука. Бо так, як тепер, далі жити не можна».

УЖГОРОД. Акція роздачі газети «День» у людних місцях Ужгорода викликала великий інтерес. «День» — за правду й Марчука! — так стисло можна схарактеризувати суть відгуків ужгородців, з якими під час акції поспілкувався кореспондент «Дня» Василь ЗУБАЧ.

«Я завжди читав «День», тому що я — за порядну пресу та Марчука. У цій гнилій ситуації не бачу більш реальної фігури, яка могла б підняти країну, — говорить офіцер запасу Сергій Клименко. — Я дивуюся тим бульварним театральним сценаріям, які робляться, щоб розкрутити інших кандидатів... При Марчукові дійсно в країні буде нормальне життя. Адже гибіє маса економічних проектів. У своєму оточенні знаю багатьох людей, які могли б дати нормалізованій країні мільйонні прибутки за короткий час. «День» дає можливість подолати людську інертність типу — «Ми не віримо нікому», «Прийде інший — буде гірше». Зневіра народу — «найяскравіший» результат діяльності Кучми. Акція поширення «Дня» дуже важлива в світлі виборів президента. У людей під час неї розплющуються очі. Якщо чинний президент матиме хоч якийсь успіх на виборах — це буде дивина або ж фальсифікація. За нього тільки ті, в кого рильце в пушку. У них Марчук викликає цілком природний острах».

«До такого президента, як Марчук, Україна ще не доросла. Він розумний і грамотний, — зазначає заступник директора агенції нерухомого майна «Газда» Євген Щевнiн. — Він значно вищий за багатьох. Було б не розумно, якби така людина залишилася незатребуваною громадянами України. Його Кучма усунув з прем'єрства, бо на його тлі сам вельми блідо виглядав як за кордоном, так і вдома. Добре, що «День» самою подачею матеріалу та аналітикою підтримує Марчука».