Березовський нічим не ризикує
Березовський поки що не дав жодних доказів причетності російських спецслужб до вибухів у Москві, а вони не навели жодних доказів причетності Березовського до діяльності чеченських бойовиків. Як на мене, це черговий обмін пропагандистськими ударами перед конкурсом на частоту каналу ТВ-6. На відміну від більшості російських спостерігачів, я розглядаю ситуацію з Березовським як елемент внутрішньо кланової боротьби. Для мене Березовський — певний чинник того клану, який досі контролює російську політичну ситуацію, клану, який пов’язують із прізвищем першого президента Росії Бориса Єльцина. Можна навіть побачити, як Березовський домовлявся або не домовлявся з «сім’єю» щодо свого контролю над ТВ-6. Напередодні Нового року така домовленість, очевидно, була досягнута, Борис Єльцин у телеінтерв’ю висловився за підтримку інтересів журналістів ТВ-6 і справа по закриттю каналу була призупинена. Що сталося потім важко сказати, однак ми знаємо, що остаточної домовленості не було досягнуто, Березовському довелося поступитися інтересами і канал був закритий за рішенням суду. Тепер найвірогіднішими переможцями у боротьбі за цю частоту є капітул, що складається з олігархів, близьких до сім’ї президента Єльцина. «Сім’я» відібрала ТВ-6 у Березовського, який завжди був з нею у непростих взаєминах, і передає його людям, які є набагато більш залежними від її ласки.
У цій ситуації Березовський може зробити небагато. Реально — продовжувати наступ на президента Путіна, однак саме як на адміністратора існуючого режиму. Тому що президент Путін є не членом сімейного клану, а людиною, обраною цим кланом для захисту існуючого в Росії режиму. Березовський прекрасно знає, що він нічим не ризикує, продовжуючи пропагандистську кампанію не проти Єльцина, не проти «сім’ї», а проти Путіна й чекістського угруповання, бо «сім’я» також зацікавлена в тому, щоб ці люди завжди відчували себе під певною загрозою. З іншого боку, це чекістське угруповання веде свою контр-гру, нагадуючи Березовському, що той був причетним до багатьох спільних справ, пов’язаних з переданням посади президента від Бориса Єльцина Володимиру Путіну. Під час цього формального процесу Березовський відповідав за чеченський напрям, і таким чином можна знайти чимало елементів його діяльності, які можуть поставити під сумнів його репутацію, і так далеко не однозначну.
Це обмін пропагандистськими ударами, жодна зі сторін не хотіла б наносити такий удар, який став би смертельним для противника. Березовський, Путін і «сім’я» настільки тісно пов’язані, що не можуть серйозно скомпрометувати одне одного. Тому ця боротьба буде відбуватися завжди, як постійний обмін пропагандистськими ударами. Це політична гра, учасники якої посилають сигнали один одному, і зміст цих сигналів насправді зрозумілий тільки їм самим.
